1976 - утворення Української гельсінської групи

1976, 9 листопада – Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ). Це була перша в СРСР легальна організація, яка боролася з порушенням прав людини. «Коли вони сказали, що хочуть створити Гельсінську Групу в Україні, я похолола, – згадує голова Московської Гельсінської групи Людмила Алєксєєва про приїзд до неї Миколи Руденка і Левка Лук'яненка. - На теренах усього Радянського Союзу найжорстокіше карали в Україні. Ми просили західних журналістів писати якомога частіше про Українську Групу, про кожну її людину. Бо це камікадзе. Перші арешти відбулися саме в УГГ. Терміни українцям давали найбільші. І найбільше загиблих у таборах було саме серед членів УГГ».                                                                                                                                       

  Микола Руденко (1920 - 2004), письменник, правозахисник, політв'язень, голова Української Гельсінської Групи.  
                                         

   Після підписання Радянським Союзм Гельсінського акту виникла московська правозахисна організація. Інтереси українських правозахисників у Москві представляв Петро Григоренко. Серед національних груп першою заявила про своє створення Українська Громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод – Українська Гельсінська група. В Декларації УГГ зазначалося: "Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на території України Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Хельсінською Нарадою". Підписи під нею поставили 10 членів-засновників УГГ. Це – Іван Кандиба, Левко Лук'яненко, Мирослав Маринович, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Ніна Строката-Караванська, Микола Матусевич, Олесь Бердник.  Очолив організацію відомий поет і прозаїк Микола Руденко.                                                                                                    

 Микола Руденко 9 листопада на прес-конференції перед іноземними журналістами оголосив про створення УГГ. Відбувалось це у Москві на квартирі Олександра Гінзбурга, бо у Києві на той час не було акредитованих іноземних журналістів.                                                                                   

У грудні 1976-го почались перші обшуки серед членів-засновників Групи. Миколі Руденкові підкинули 39 доларів, Олесеві Берднику - порноґрафічні листівки, а в Олекси Тихого знайшли заліплену в глину на горищі сараю німецьку ґвинтівку. Руденка і Тихого 1 червня 1977-го засудили на 12 та 15 років таборів і заслання. Обшуки у справі Руденка і Тихого торкнулись усіх членів Групи. В якості свідків допитали десятки осіб по Українї та з Москви.

 1978-го Мариновича запроторили на 12 років ув'язнення, Лук'яненка – на 15 років. На місце заарештованих приходили нові люди. Керівництво Групою по черзі перебирали на себе Олесь Бердник, Оксана Мешко, Василь Стус.

   До кінця 1980-го УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів. В них піднімалися проблеми політичної, економічної та духовної окремішності українців, захисту прав людини.