навчаємось дистанційно
28.05
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
УРОК ПОВТОРЕННЯ
Поторити вивчені теми
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
УРОК ПОВТОРЕННЯ
Поторити вивчені теми
25.05
27.05
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
УРОК ПОВТОРЕННЯ
Повторити теми за II семестр
Чекаю на невиконані письмові роботи
27.05
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
УРОК ПОВТОРЕННЯ
Повторити теми за II семестр
Чекаю на невиконані письмові роботи
22.05
УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ
Д/З: виконати тести за посиланням:
https://onlinetestpad.com/ua/test/87853-%D1%96u-rozd%D1%96l-5-test-1-ukrainsk%D1%96-zeml%D1%96-v-20-90-kh-rokakh-xviii-st-I варіант;
https://onlinetestpad.com/ua/test/87853-%D1%96u-rozd%D1%96l-5-test-1-ukrainsk%D1%96-zeml%D1%96-v-20-90-kh-rokakh-xviii-st-II варіант , зробити скрін останньої сторінки (з оцінюванням) та відправити на мою електронну адресу або Viber
https://onlinetestpad.com/ua/test/87853-%D1%96u-rozd%D1%96l-5-test-1-ukrainsk%D1%96-zeml%D1%96-v-20-90-kh-rokakh-xviii-st-II варіант , зробити скрін останньої сторінки (з оцінюванням) та відправити на мою електронну адресу або Viber
21.05
ТЕМА: НАШ КРАЙ У 20-30-х рр. XVIIIст. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Наш край: Сх. Галичина; Львівщина; Самбірщина; Рудківщина; м. Рудки
Рудки наприкінці XVII століття були досить значним, як на ті часи, населеним пунктом. У першій половині XVIII століття вони отримали магдебурзьке право, що остаточно узаконило їх становище як міста.
Занепад торгівлі і промисловості у феодальній Речі Посполитій у другій половині XVII — першій половині XVIII століття позначився і на Рудках. На час загарбання в 1772 році Галичини Австрією вони мало чим відрізнялись від села. Значна частина рудківського населення займалась виключно сільським господарством. Ним займались також торгівці і ремісники на прилеглих до їхніх хат садибах і земельних ділянках у передмісті. Торгівля мала переважно дрібний характер. Вузько локальний характер мало і ремесло, що обслуговувало побутові потреби жителів міста, селян з підміського маєтку і, частково, навколишніх сіл. Найбільше було в цей час у Рудках шевців, за ними йшли ткачі, ковалі, лимарі, гончарі, колодії тощо.
Більша частина підміських земель належала польській шляхетській родині Фредрів (з 1753 року) і католицькому ксьондзу. Селяни-загородники, що сиділи на цих землях на половині чи чверті повного наділу, відробляли щорічно на користь власників 156 днів тяглої панщини, а позбавлені землі халупники — 5—6 днів пішої панщини і платили чинш від 4 до 20 злотих. Крім того, селяни були зобов’язані давати власникам натуральний податок пряжею і птицею.
Земельними ділянками, що належали поміщику, користувались також рудківські торгівці і ремісники. За це вони сплачували Фредрам від 15 до 70 злотих чиншу. В останніх, в свою чергу, проживали і працювали комірники, що платили поміщику по 4 злотих.
До економічного гніту, що тяжів над жителями Рудок в епоху панування польських феодалів, додавалось національне гноблення українського населення шляхетською державою і католицькою церквою.
Вже у XIV столітті була заснована в Рудках католицька парафія. Під час реформації в Польщі 1550 року протестанти ліквідували її, але з перемогою реакції вона була відновлена. Після Брестської унії тут створили також філіал вишнянської уніатської парафії.
Побоюючись розгортання національно-визвольної боротьби під впливом визвольної війни українського народу і возз’єднання України з Росією, польські феодали з другої половини XVII століття приділяли особливу увагу зміцненню на окупованих ними західноукраїнських землях костьолів — твердинь католицької реакції, середяких одне з перших місць посідав рудківський костьол. У 1660 році власник Рудок Грудовський передав йому десятину із своїх маєтків, право вільного вирубу в них лісу і риболовства. У другій половині XVII століття татари спалили костьол. Під час польсько-турецьких воєн 1666—1699 рр. вишенські шляхетські сеймики, незважаючи на важке фінансове становище Речі Посполитої, неодноразово надавали значну допомогу йому за рахунок державних податків.
Шляхетські сеймики нічого не робили для розвитку народної освіти в Рудках. З представників від Рудок, які підписали в 1787 році Йосифінську метрику, жодний не був письменним. Замість підписів вони поставили проти своїх прізвищ хрестики.
За австрійським адміністративним поділом 1782 року Рудки ввійшли до складу Самбірського округу, а згідно з класифікацією населених пунктів 1784—1785 рр. були іменовані містечком.
Наприкінці XVIII століття містечко було розташоване на площі 298 га і складалось з невеличкої території власне містечка (біля 15 га) і прилягаючих до неї полів і лук передмістя.
На території власне містечка знаходилось 76 житлових будівель, ринкова площа, броварня, костьол і кладовище. Невеличких будинків у сучасному розумінні цього слова тут було 18. Решту складали 58 «халуп».
Сільське господарство відігравало ще в економічному житті Рудок чималу роль і в багатьох випадках становило головне джерело існування міщан. 78,5 га землі належало поміщикові. У нього ж в містечку був бровар. Ксьондз мав близько 30 гектарів.
Ріст дрібних промислів, що являє собою початкові кроки розвитку капіталізму, в Рудках був ще незначним, хоча наприкінці XVIII — початку XIX століття елементи капіталістичних відносин помічались тут у ткацькому і частково у шевському промислах. Торгівці-відкупники постачали пряжею і шкірою міських ремісників, а потім відкуповували по продиктованих ними ж цінах готову продукцію. Такі відносини поряд з обмеженістю місцевого ринку обумовлювали низький рівень ремісничого виробництва, примітивний характер його виробів.
Однак торгівля і ремесло тут хоч і повільно, але розвивалось. Про це свідчить, наприклад, наявність в 20-х роках XIX століття чотирьох заїжджих дворів, два з яких містилися біля ринкової площі, збільшення кількості будинків і халуп, яких налічувалось вже 92. Власнику підміського маєтку належало два заїжджі двори.
Практична робота: Здійснити уявну мандрівку до історико-культурнихпам'яток рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми иття, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва( архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва)
Д/З: перегл. подану інформацію, пошукати додаткову( по темі), виконати письмово практичну роботу і надіслати мені
20.05
18.05
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ
Д/З: виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/start/214411, зробити скрін останньої сторінки (з оцінюванням) та відправити на мою електронну адресу або Viber
15.05
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ.
Культу́ра (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації.Поняття культура об'єднує в собі науку (включно з технологією) і освіту, мистецтво (літературу та інші галузі), мораль, уклад життя та світогляд.
Д/З: пар.36, перегл. відео та презент., заповнити таблицю
Галузь культури
|
Досягнення
|
14.05
ТЕМА: ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ І УКРАЇНА
https://www.youtube.com/watch?
v=ky1HRTsk_Q0
https://www.youtube.com/watch?
v=UH1XWCXK9n0
https://naurok.com.ua/prezentaciya-rich-pospolita-17-18-st-168752.html
https://naurok.com.ua/prezentaciya-podili-rechi-pospolito-181350.html
https://ppt-online.org/116190
Д/З: пар.35, перегл. відео та презент.
ТЕМА: ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ І УКРАЇНА
https://www.youtube.com/watch?
v=ky1HRTsk_Q0
https://www.youtube.com/watch?
v=UH1XWCXK9n0
Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 — зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795
https://naurok.com.ua/prezentaciya-rich-pospolita-17-18-st-168752.html
https://naurok.com.ua/prezentaciya-podili-rechi-pospolito-181350.html
https://ppt-online.org/116190
Д/З: пар.35, перегл. відео та презент.
11.05
13.05
ТЕМА: ІНДІЯ ТА ПЕРСІЯ, КИТАЙ ТА ЯПОНІЯ В XVI-XVIII СТ.
https://www.youtube.com/watch?v=-s-4aoQYoSI
https://www.youtube.com/watch?v=c3Xz5p-fjvU
https://www.youtube.com/watch?v=my9MUBbcWbk
https://www.youtube.com/watch?v=AMRN30Tax7A
https://www.youtube.com/watch?v=xTJLaLeVoz8
https://naurok.com.ua/prezentaciya-indiya-ta-persiya-v-xvi-xviii-st-167878.html
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/kitay-v-vi-vii-stolitti.html
http://www.myshared.ru/slide/777407/
08.05
ТЕМА: ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У II ПОЛ. XVIII ст.
https://www.youtube.com/watch?v=6jU-hBkbStg
Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) — історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра. Займала територію сучасних Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Київської та частково Черкаської областей.
Захід України (також західноукраїнські землі (ЗУЗ)) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-pravoberezhna-ukra-na-u-drugiy-polovini-hviii-st-19650.html
https://www.youtube.com/watch?v=TVOO5V7axU4
https://www.youtube.com/watch?v=rckwvxMKQK0
https://www.youtube.com/watch?v=W6vFBimRrAk
https://www.youtube.com/watch?v=IPdeZByQwSg
https://www.youtube.com/watch?v=qRIJlnF6SXQ
Д/З: пар.34, перегл. відео та презент.
07.05
ТЕМА: ІНДІЯ ТА ПЕРСІЯ, КИТАЙ ТА ЯПОНІЯ В XVI-XVIII СТ.
https://www.youtube.com/watch?v=-s-4aoQYoSI
https://www.youtube.com/watch?v=c3Xz5p-fjvU
https://www.youtube.com/watch?v=my9MUBbcWbk
https://www.youtube.com/watch?v=AMRN30Tax7A
https://www.youtube.com/watch?v=xTJLaLeVoz8
https://naurok.com.ua/prezentaciya-indiya-ta-persiya-v-xvi-xviii-st-167878.html
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/kitay-v-vi-vii-stolitti.html
http://www.myshared.ru/slide/777407/
Пе́рсія — історичний регіон у південному Ірані, що асоціюється із сучасним Іраном; офіційна назва країни у західноєвропейських державах до 1935.
Термін Персія використовувався протягом століть і походить від назви регіону на півдні Ірану, відомому як Персіс, інакше Pārs або Parsa, сучасний остан (провінція) Фарс. Використання цієї назви було поступово розповсюджене давніми греками та іншими народами, що мали зв'язки з Іранським плато. Самі мешканці цього регіону традиційно називали свою країну Іраном, «Землею Аріїв».
Назва «Персія» іноді вживається щодо Ірану.
І́ндія або Бга́рат (гінді भारत, Bhārat), офіційна назва Респу́бліка І́ндія (англ. Republic of India, гінді भारत गणराज्य, Bhārat Gaṇarājya) — країна у Південній Азії. Індія є другою за чисельністю населення та сьомою за площею країною світу, а також найнаселенішою демократією світу. Оточена Індійським океаном на півдні, Аравійським морем на південному заході та Бенгальською затокою на південному сході, і розділяє сухопутні кордони з Пакистаном на заході; Китаєм, Непалом і Бутаном на півночі, а також з М'янмою і Бангладеш на сході. В Індійському океані, країна знаходиться неподалік Шрі-Ланки та Мальдівів; її Андаманські і Нікобарські острови розділяють морський кордон з Таїландом та Індонезією.
Кита́й, або Хі́ни (спрощ.: 中国; кит. трад.: 中國; піньїнь: [zhōngguó], [чжунго], «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченню Другої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світових політій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Япо́нія (яп. 日本, にっぽん / にほん, МФА: [nip̚.poɴ] / [nihoɴ]), офіційна назва — Япо́нська Держа́ва — острівна держава у Східній Азії. Розташована на Японському архіпелазі, межує з Японським морем на заході, і Тихим океаном на сході, також простягається від Охотського моря на північному сході до Східнокитайського та Філіппінського морів на південному заході. Будучи частиною Тихоокеанського вогняного кола, Японія, охоплює архіпелаг з 6 852 островів; п'ятьма основними островами, з півночі на південь є Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю та Окінава.
Д/З:опрац.відповідний пар., перегл. відео та презент.
08.05
ТЕМА: ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У II ПОЛ. XVIII ст.
https://www.youtube.com/watch?v=6jU-hBkbStg
Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) — історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра. Займала територію сучасних Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Київської та частково Черкаської областей.
Захід України (також західноукраїнські землі (ЗУЗ)) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-pravoberezhna-ukra-na-u-drugiy-polovini-hviii-st-19650.html
https://www.youtube.com/watch?v=TVOO5V7axU4
https://www.youtube.com/watch?v=rckwvxMKQK0
https://www.youtube.com/watch?v=W6vFBimRrAk
https://www.youtube.com/watch?v=IPdeZByQwSg
https://www.youtube.com/watch?v=qRIJlnF6SXQ
Д/З: пар.34, перегл. відео та презент.
07.05
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: ПІВДЕННА УКРАЇНА. ЛІКВІДАЦІЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
https://www.youtube.com/watch?v=4fzcQAqYj5E
https://www.youtube.com/watch?v=awxXt0MWuXs
https://www.youtube.com/watch?v=mMdazIzyOnw
1734 р. - російський уряд дозволив січовикам повернутися на Запорожжя, де вони заклали Нову Січ на берегах р. Підпільної. Територія Підпільненської Січі поділялася на паланки (Кодацька, Самарська, Кальміуська та ін.), кожна з яких мала власний адміністративний апарат (писар, полковник, суддя, осавул, отамани слобід)), що обирався паланковою радою.
Господарську діяльність козаки здійснювали в зимівниках - великих господарствах, де займалися городництвом, рільництвом, садівництвом, скотарством, рибальством, мисливством, ремеслами, торгівлею (з Кримським ханством, Туреччиною, Російською імперією, Річчю Посполитою).
Демократичний устрій Запорозької Січі, зростання економічної могутності Запорожжя й відсутність там кріпацтва непокоїли царський уряд. У 1768 - 1774 рр. відбулася російсько-турецька війна, унаслідок якої Росія здобула вихід до Чорного моря. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором до Росії відійшли територія між Дніпром і Південним Бугом, Азов і частина Керченського півостріва. Завершення російсько-турецької війни прискорило ліквідацію козацького устрою на Запорожжі.
1775 р. - Російські війська під командуванням генерала П. Текеля за наказом імператриці Катерини II зруйнували Запорозьку Січ, вивезли клейноди й архів, відправили на заслання на Соловки останнього кошового отамана Петра Калнишевського. З ліквідацією Запорозької Січі завершилася козацька доба в історіїї України. Частина запорозьких козаків переселилася на територію Османської імперії й заснувала у гирлі р. Дунаю Задунайську Січ.
Адміністративно-територіальний поділ земель Нової (Підпільненської) Січі.
Нова (Підпільненська) Січ проіснувала 41 рік (1734—1775 рр.). Навколо Січі розташовувалися землі («вольності») Війська Запорозького. У цей час Запорожжя поділялося на адміністративно-територіальні округи — паланки. У 30—40-х рр. XVIII ст. їх налічувалося не більше п’яти (пізніше їхня кількість зросла до восьми: Кодацька, Бугогардівська, Інгульська, Протовчанська, Орільська, Самарська, Кальміуська, Прогноївська паланки).
Адміністративним центром паланки була укріплена слобода, де стояв гарнізон, розміщувалися полковник і старшина. Паланкова старшина зосереджувала у своїх руках військову, фінансову, судову та адміністративну владу
.Адміністративним центром Запорожжя була Січ. На Січі військовими й одночасно господарськими одиницями були 38 куренів, до яких приписували всіх козаків. Запорозька адміністрація, як і раніше, обиралася козаками на радах, перед якими вона й мала звітувати. Вища військова або кошова старшина обиралася один раз на рік на Загальній військовій або січовій раді, яку за звичаєм скликали 1 січня.
Кошовий отаман Війська Запорозького Низового Петро Калнишевський (1690-1803)
У 1753 р. царизм спробував заборонити запорожцям обирати кошового. Однак примусити січовиків відмовитися від цієї давньої традиції він не зміг.
У 40—60-ті рр. XVIII ст. російський уряд розпочав заселення північних і північно-східних околиць Запорожжя військовими поселенцями. Це спричиняло ізоляцію «вольностей» від Правобережжя та Гетьманщини й перешкоджало втечам сюди селян. У 1752 р. у північно-східній частині Запорожжя було створено Нову Сербію, а наступного року на північно-східному кордоні володінь Січі засновано Слов’яносербію. Заселялися ці землі втікачами від османського ярма — сербами, угорцями, молдаванами, греками, болгарами.
У 60-х рр. XVIII ст. смугу запорозьких земель вилучили для Новоросійської губернії, а ще через десять років — для будівництва Дніпровської лінії укріплень
Основні причини ліквідації Запорозької Січі були такими:
• несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками;
• побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією;
• висока ймовірність унезалежнення Запорожжя;
• недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря;
• прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя;
• загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців;
• перетворення Запорожжя з його гаслом «втікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії.
Після завершення російсько-турецької війни під час повернення російських військ додому генерал П. Текелій несподівано отримав наказ захопити Січ і розігнати запорозьке козацтво. Наприкінці травня 1775 р. регулярні війська вступили на Запорожжя та рушили на Січ. У козаків це не викликало жодної підозри.
Остання рада на Січі. Художник В. Ковальов
4 червня російські війська непомітно зняли вартових та оточили січову фортецю. Звістку про намір П. Текелія козаки зустріли з обуренням. Вони хотіли дати бій противникам, але сили були надто нерівні. З огляду на це старшина переконала козаків не чинити опору. Після оголошення указу Катерини II про скасування Січі гарнізон із 2 тис. козаків склав зброю.
Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі
• Частина козаків утворили Задунайську Січ на території Туреччини
• Частина козаків із дозволу російського уряду заселила територію між Бугом і Дністром; згодом із них було створене чорноморське військо, переселене на Кубань
• Частина старшини отримала офіцерські звання російської армії
• Більше ніж половина козаків закріпачені за указом Катерини II
Російсько-турецькі війни другої половини XVIII ст.
| |
Мета
|
Посилення Росією політичних та економічних позицій у Північному Причорномор’ї, на Балканах, у країнах Близького та Середнього Сходу
|
Війни
|
1768—1774 рр.; 1787—1791 рр.
|
Угоди
|
Кючук-Кайнарджійський мир 1774 р.: Росія приєднала українські землі в межиріччі Дніпра й Південного Бугу до узбережжя Чорного моря, частину морського узбережжя з фортецями Керч, Єнікале, Кінбурн, Азов, здобула вихід до Чорного моря
Ясський мир 1791 р.: Росія приєднала землі між Південним Бугом і Дністром із фортецею Очаків
|
Наслідки
|
Посилена присутність Росії на півдні України.
Зникла потреба в Запорозькій Січі, що була ліквідована в 1775 р.
1783 р. — включення Кримського ханства до складу Російської імперії.
Масове переселення людей на південь України, заснування Одеси, Катеринослава, Маріуполя, Миколаєва, Севастополя тощо.
Швидкий економічний розвиток південних українських земель.
1796 р. — запровадження кріпацтва на південних землях України
|
Кримське ханство у XVIII ст. Ліквідація Кримського ханства.
Остаточно доля кримськотатарської держави вирішилася внаслідок російсько-турецької війни 1768—1774 рр. За Кючук-Кайнарджийським миром 1774 р. була проголошена незалежність Кримського ханства від Османської імперії. Новим ханом було проголошено Шагін-Гірея, Указом Катерини II 1783 року відбулося приєднання Кримського півострова до Росії.
Григорій Потьомкін (1739—1791 рр.). «Новоросія» або «Південна Україна»
У XVIII ст. на півдні України з’явилося чимало нових міст. їх виникнення зумовлювалося потребами оборони, заселення та господарського освоєння південних степових просторів. Нові міста засновувалися переважно на місці фортець. Зокрема, такі міста, як Єлисаветград (зараз Кіровоград), Новомиргород і Новоархангельськ утворилися з фортець, що були закладені в 40—50-х рр. XVIII ст. У 70-х рр. XVIII ст. на місці козацької слободи Половиці розгорнулося будівництво Катеринослава (сучасного Дніпропетровська).
На узбережжі Чорного та Азовського морів виникли значні міста-порти. У 1778 р. біля гирла Дніпра було засновано Херсон, у гирлі річки Інгул — Миколаїв. У 1798 р. на місці турецької фортеці Єні-Дунья у місцевості Хаджибей розпочалося будівництво Одеси. На Азовському морі було засновано великий порт — Маріуполь.
До кінця XVIII ст. на півдні України налічувалося близько 30 міст
Роки
|
Події
|
1781 р.
|
Поділ Гетьманщини на три намісництва, утворення Малоросійського генерал-губернаторства
|
1783 р.
|
Скасування полково-сотенного устрою, утворення загально- російських судів, розформування козацтва
|
1783 р.
|
Указ Катерини ІІ про заборону переходу селян, відновлення кріпацтва
|
1785 р.
|
Видано «Грамоту про вольності дворянства», за якою українська шляхта урівнювалася в правах з російським дворянством
|
1783 р. - Катерина II підписала указ про включення Криму до складу Російської імперії, що призвело до російсько-турецької війни 1787 - 1791 рр. За Яським мирним договором до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, а Туреччина остаточно визнала приєднання Криму до Росії.
Ліквідація Запорозької Січі та приєднання Криму сприяли колонізації Південної України. Царський уряд роздавав землі дворянам, залучав до колонізації українців із Правобережжя та Лівобережжя, а також іноземних переселенців (німців, сербів). На нових землях, які отримали назву Новоросія, було засновано міста Херсон, Катеринослав, Одеса, Миколаїв, Севастополь. Землі Запорозької Січі увійшли до Новоросійської та Азовської губерній, а з 1784 р. - до Катеринославського намісництва.
Історичне значення Запорозької Січі.
• Із ліквідацією Запорозької Січі, що проіснувала 219 років, завершилася козацька доба в історії України.
• Упродовж подальшого свого існування український народ зберігає історичну пам’ять про Запорозьку Січ.
• Запорозькі козаки уславили себе героїчною боротьбою проти чужоземних загарбників і захистом південних рубежів України.
• Запорожці завжди були з українським народом і в період національно-визвольних рухів ділили разом із ним радість перемог і гіркоту поразок.
• Запорозьке козацтво виявило надзвичайну сміливість і оригінальні творчі здібності в організації військової справи, відстоюванні нових форм соціального, політичного та економічного буття, у створенні своєрідної культури. Запорозький козак в уявленні українців був уособленням найкращих людських якостей, виразником національного духу.
• Непримиренність запорожців до поневолювачів пробуджувала і підтримувала в народі надію на визволення, надихала наступні покоління на боротьбу за визволення.
https://www.youtube.com/watch?v=maw_o6_cERs
https://www.youtube.com/watch?v=Qlu7BjLDoO8
https://naurok.com.ua/prezentaciya-likvidaciya-zaporozko-sichi-169129.html
Д/З: пар.33, перегл. відео та презент.
04.05
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
ПИСЬМОВА РОБОТА:
Проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції (у вигляді есе, повідомлення чи презетації)
https://www.youtube.com/watch?v=G6pMngP4VKM
https://www.youtube.com/watch?v=G6pMngP4VKM
Технічний прогрес
Промислова революція, розпочавшись у Великій Британії у XVIII ст., охопила у XIX ст. більшість європейських країн і США , але до 60-х років завершилася лише у Великій Британії, яка
перетворилася на «промислову майстерню світу».
перетворилася на «промислову майстерню світу».
Індустріальний характер суспільства зумовив прискорений розвиток науки та освіти.
Відбувався бурхливий економічний розвиток на основі науково-технічного прогресу.
Досягнення науки та техніки впроваджуються в промислове та сільськогосподарське виробництво.
Бурхливо розвивається мережа залізниць, яка зросла в 602 рази: з 332 км — 1830 р. до 200 тис. км — 1870 р.
Розвивається океанське мореплавство.
Було винайдено радіо, телефон, телеграф.
Створено паровий двигун, автомобіль і літак.
Успішно розвивалася електроенергетика й електротехніка.
Залізо і сталь стають основними матеріалами для виготовлення інструментів і машин.
Головний вид палива — кам’яне вугілля, а з середини XIX ст. — нафта. Промислова революція сприяла зростанню міст і чисельності міського населення в розвинених країнах світу, що вело до зменшення сільськогосподарського населення. Це вимагало збільшувати виробництво сільськогосподарської продукції за меншої чисельності працівників сільського господарства
Побут та світосприйняття
Зростала площа міст, а також територій, зайнятих під промислові потреби, що зумовило скорочення орних земель.
З розвитком фабричної промисловості швидко зростали міста, які стали центрами фабрично-заводської промисловості, а також політичними і культурними центрами держави.
Збільшувалася чисельність міського населення внаслідок:
• аграрної революції, яка призвела до переселення значної частини сільського населення в міста;
• значного зростання чисельності населення в країнах Європи. Розвиток торгівлі і транспорту, будівництво каналів, шосейних шляхів допомагало долати замкнутість окремих районів, давало змогу пом’якшувати наслідки неврожаїв.
У життя людей входять різноманітні технічні досягнення і винаходи: залізниця; парові двигуни на флоті; автомобіль, велосипед. Удосконалення старих і будівництво нових доріг.
Поширення набули швейні машини.
З 1839 р. почали використовувати мистецтво фотографії.
З’являється ручна стрілецька зброя, яку вдосконалив американський зброяр С. Кольт (револьвер Кольта).
У будівництві міст почали використовувати нове планування вулиць. Використовують нові будівельні матеріали — метал, скло, бетон. З’явилися нові меблі — дивани, крісла тощо.
• у багатьох містах почали брукувати вулиці;
• з кінця XVIII ст. вулиці освітлювали олійними лампами;
• з’явилися гасові лампи, стеаринові свічки;
• з’явилася електрика;
• широкого використання набули паперові шпалери;
• почали будувати будинки з водопроводом;
• винайдено радіо;
• з’явилися перші автомобілі та літаки
Д/З: виконану роботу надіслати на мою електронну пошту
30.04
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: ЛІВОБЕРЕЖНА ТА СЛОБІДСЬКА ТУКРЇНА. ЛІКВІДАЦІЯ ГЕТЬМАНЩИНИ
https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1062675777725390693#editor/target=page;pageID=1601523811468521769
https://www.youtube.com/watch?v=Dpg6VzQgVbY
https://www.youtube.com/watch?v=y1vAlKXEknM
https://www.youtube.com/watch?v=X6GssYmNHeY
Д/З: опр. пар.32, перегл. відео та презентацію
27.04
https://www.youtube.com/watch?v=Dpg6VzQgVbY
https://www.youtube.com/watch?v=y1vAlKXEknM
https://www.youtube.com/watch?v=X6GssYmNHeY
Д/З: опр. пар.32, перегл. відео та презентацію
27.04
29.04
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: АНГЛІЙСЬКІ КОЛОНІЇ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ. ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. УТВОРЕННЯ США
https://www.youtube.com/watch?v=wPPl3QELNQI
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-anglijski-kolonii-v-pivnicnij-americi-vijna-za-nezaleznist-1775-1783-rr-utvorenna-ssa-vsesvitna-istoria-8-klas-24580
http://www.myshared.ru/slide/1147539/
Війна за незалежність США American War of Independence | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Американська революція | |||||||||||
Зверху зліва за годинниковою стрілкою: Битва біля Банкер-Гілл, загибель Річарда Монтгомері в битва при Квебеку, Битва при Ковпенсі, Битва при місячному сяйві | |||||||||||
|
Д/З: опр. пар.22, перегл. відео та презентацію
24.04
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: ПОСИЛЕННЯ КОЛОНІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
https://ppt-online.org/152508
https://www.slideshare.net/bondazhevska/ss-31469372
https://www.youtube.com/watch?
v=orDF67r5K4s
https://historyukrainezno.blogspot.com/2020/03/blog-post.html
https://www.slideshare.net/bondazhevska/ss-31469372
https://www.youtube.com/watch?
v=orDF67r5K4s
https://historyukrainezno.blogspot.com/2020/03/blog-post.html
Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання репресій. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя у місті Лебедині, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Одночасно з цим відбувався форсований наступ на українську автономію. Коли новообраний гетьман і. Скоропадський запропонував цареві підтвердити в нових Решетилівських статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра І відповіді: "Українці й так мають із ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі".
До гетьмана був приставлений для нагляду царський міністр-резидент. А восени 1722 р. царський уряд створив Малоросійську колегію, яка приймала від населення скарги на українські суди, контролювала фінанси, стежила за відносинами козацтва і старшини. Фактично її діяльність відігравала роль дестабілізуючого чинника, що поглиблював прірву між українською елітою та народом. Характерними рисами політики російського царату щодо української автономії були:
- • установлення контролю над владою гетьмана та її обмеження;
- • економічні утиски (українські товари дозволялося вивозити за кордон лише через російські прибалтійські порти, водночас заборонялося ввозити певні товари в Гетьманщину із Західної Європи, а купувати замість них продукцію російських фабрик);
- • експлуатація демографічного потенціалу (на будівництві Ладозького каналу працювало 10 тис. козаків, із яких близько 3 тис. загинуло; у Дербентському поході 1725 р. із 6790 козаків загинуло 5183 тощо);
- • культурні обмеження (із Києво-Могилянської академії за наказом царя були виключені всі студенти з Правобережжя, заборонялося друкувати в Україні будь-які книги, крім церковних, а в тих, що друкувалися, "щоб ніякої різниці і осібного наріччя не було");
- • надання росіянам великих землеволодінь в Україні, що спричинило появу великих територій, непідконтрольних гетьману.
Іва́н Скоропадський (1646 — 14 липня 1722) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представник козацького роду Скоропадських. Старший син Іллі Скоропадського. Генеральний бунчужний, генеральний осавул, стародубський полковник.
https://www.youtube.com/watch?v=2_hXDBKUnZs
https://www.youtube.com/watch?v=2_hXDBKUnZs
Павло Полубо́ток (бл.1660 — 29 грудня 1724, Петербург) — український військовий та політичний діяч. Полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-1724). Гетьман Глухівського періоду в історії України. Під час Північної війни виступив на боці Петра I. Заарештований за підписання Коломацьких чолобитних та супротив діяльності Малоросійської колегії. Помер в ув'язненні на території Петропавлівської фортеці.
23.04
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА НАПРИК. 50-Х РР. XVII- НА ПОЧ. XVIII СТ.
Д/З: виконати тести за посиланням https://naurok.com.ua/test/start/2321 (1 варіант),
https://naurok.com.ua/test/start/44234 (2 варіант), зробити скріни сторінки з оцінкою та надіслати на мою електронну адресу
20.04
22.04
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
https://www.youtube.com/watch?v=tafgmcOvngs
https://naurok.com.ua/prezentaciya-8-klas-na-temu-mizhnarodni-vidnosini-18-st-36123.html
https://www.youtube.com/watch?v=iSENrg7akPE
22.04
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
https://www.youtube.com/watch?v=tafgmcOvngs
https://naurok.com.ua/prezentaciya-8-klas-na-temu-mizhnarodni-vidnosini-18-st-36123.html
https://www.youtube.com/watch?v=iSENrg7akPE
https://www.youtube.com/watch?v=YPIHt8_304E
Д/З: опрац. пар.21, перегл. відео та презентацію
17.04
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
https://www.youtube.com/watch?v=49BRLiHEiHc
Д/З: повт. роділ "Козацька Україна наприк. 50-х рр. XVII-на поч. XVIII ст.", підготуватися до т.о.
16.04
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: ЦЕРКОВНЕ І КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ НАПРИК. XVII- У ПЕРШІЙ ПОЛ. XVIII СТ.
https://www.youtube.com/watch?v=Iri-0_oYytU
https://www.youtube.com/watch?v=PTP6DbVAE_8
https://ppt-online.org/433828
Д/З: пар30, перегл. відео та презентацію
13.04
15.04
Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.
Хронологічні межі освіченого абсолютизму умовні, зазвичай наводиться період з 1740 р. по 1789 р., тобто від вступу на престол прусського короля Фрідріха II до Великої французької революції.
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.
Д/З: пар.20, перегл. відео
10.04
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Проаналізувати зміст Гадяцької угоди, Слободищенського трактату, Конституції П.Орлика (на вибір учня) за планом:
1. Ким і коли укладений;
2. Устрій української гетьманської держави;
3. Її відносини з іншими державами;
4. Права і вольності правлячого стану.
Д/З: завдання виконати письмово і відправити на мою електронну пошту: gorbachik1972@gmail.com
09.04
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: ПИЛИП ОРЛИК І ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ
О́рлик Пили́п Степа́нович (11 (21) жовтня 1672, Косута (Вілейський р-н Мінської обл. Білорусь) — 24 травня 1742, Ясси) — український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702-1709), Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист. Представник білоруського шляхетського роду Орликів (чеського походження), що користалися білоруським гербом «Новина» та писалися литвинами (білорусами). Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією», фактично — козацького суспільного договору.
https://www.youtube.com/watch?v=_bfvkAcwCww
https://www.youtube.com/watch?v=ws9QvVmlzmw
Конститу́ція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 5 квітня 1710 року. Повинен був бути ратифікований шведським королем Карлом XII, в разі його перемоги в Північній війні. Написаний латиною і староукраїнською мовою[1][2][3]. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. Була чинною чотири роки, коли Пилип Орлик і Військо Запорозьке боролися за землі Гетьманщини. Збережено документ староукраїнською мовою в Москві та латиною у Швеції.
зміст конституції
Проголошувався республіканський політичний устрій Української держави, бо усі посади мали бути виборними.
Затверджувались права православної церкви під зверхністю царгородського (константинопольського) патріарха.
Глава держави - гетьман.
Влада гетьмана обмежувалась старшинською радою.
Генеральна рада (складалась з генеральної старшини, полковників,
представників від кожного полку та Запорозької Січі) збиралася тричі на
рік і здійснювала законодавчу владу разом з гетьманом.
У перервах між засіданнями Генеральної ради питання державного життя вирішували гетьман і генеральна старшина.
Територія Української держави визначена за Зборівським договором 1649 р. Столиця - Київ.
Шведський король визнавався протектором України.
Конституція закріплювала ідею поділу влади на: законодавчу,
виконавчу, судову. Законодавча - Генеральна рада, виконавча - гетьман,
генеральна старшина та обрані представники від кожного полку, судова -
незалежний Генеральний суд.
Документ визначив основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики
Української держави, закріпив рішення про соціальне забезпечення
злидарів, удів, сиріт.
ЛІКВІДАЦІЯ КОЗАЦТВА НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ
1711 р. у союзі зі Швецією, Кримським ханством, Османською імперією П.Орлик здійснив невдалий похід на Правобережну Україну.
У відповідь на дії П. Орлика Петро І в 1711 р. здійснив «Прутський»
похід до Молдови, але там потрапив в оточення й погодився на підписання
принизливого для нього Прутського договору 1711 р. з Туреччиною, за яким
цар зобов’язувався вивести війська з Польщі, Волині, Поділля, Київщини.
Виконуючи умови Прутського договору, цар заразом видав указ, за яким
всі полковники Правобережжя зі своїми полками були зобов’язані перейти
на Лівобережжя. Протягом 1711—1712 рр. вдруге відбулося примусове
переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.З літа 1712 р. українці знову почали заселяти пустки на Правобережжі,
вважаючи їх вільною, козацькою землею. Проте Річ Посполита боялася
відновлення козацтва, тому її війська одну частину людей знищили, інша
частина, рятуючись, перейшла на Лівобережжя, а хтось подався на
Олешківську Січ. 1713 р. правобережне козацтво було ліквідовано.
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-pilip-orlik-28181.html https://www.youtube.com/watch?v=P0Jb54yZxeY
Д/З: пар29, перегл. відео та презентацію
08.04 (8-Б)
06.04 (8-А)
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ
У Англії, де промислова революція розпочалася, у другій половині XVIII ст. традиційна аграрна економіка була заміщена економікою, у якій стало домінувати виробництво машин і механічне виробництво, що стало можливим після винаходу парового двигуна. Це змінило баланс політичних сил від лендлордів у бік промисловців і сприяло створенню міського робітничого класу.
Перша промислова революція, яка почалася в 18 столітті, злилася з так званою Другою промисловою революцією у 1850 році, коли технологічний і економічний прогрес набрав обертів завдяки розвитку парових кораблів, залізниць, а потім в 19 столітті двигуна внутрішнього згоряння та електричної енергії. Період часу, що охоплюється промисловою революцією у різних істориків коливається. Ерік Гобсбаум вважав, що вона спалахнула у Великій Британії в 1780-х роках і не була повною мірою відчутна до 1830-х або 1840-х років, а Томас Ештон вважав, що це сталося приблизно між 1760 і 1830 роком.
ТЕМА: ПРОМИСЛОВА РЕВОЛЮЦІЯ
Промисло́ва (індустріальна) револю́ція або промисло́вий переворо́т —
перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого
машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у
другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни
Європи, США, Японію. Важливою складовою промислової революції було
впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які
замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.
Загальна характеристика
Промислова революція знаменує важливий поворотний момент в історії, вона деякою мірою мала вплив майже на кожен аспект повсякденного життя. Зокрема, середній рівень доходів населення почав проявляти безпрецедентне постійне зростання. Протягом двох століть після 1800 року, середньо-світовий дохід на душу населення збільшився у понад десять разів, у той час як населення світу зросло у понад шість разів. За словами лауреата Нобелівської премії Роберта Лукаса, «вперше в історії рівень життя простих людей почав проявляти стійке зростання … Нічого, що хоч віддалено нагадує цю економічну поведінку не траплялося раніше».У Англії, де промислова революція розпочалася, у другій половині XVIII ст. традиційна аграрна економіка була заміщена економікою, у якій стало домінувати виробництво машин і механічне виробництво, що стало можливим після винаходу парового двигуна. Це змінило баланс політичних сил від лендлордів у бік промисловців і сприяло створенню міського робітничого класу.
Перша промислова революція, яка почалася в 18 столітті, злилася з так званою Другою промисловою революцією у 1850 році, коли технологічний і економічний прогрес набрав обертів завдяки розвитку парових кораблів, залізниць, а потім в 19 столітті двигуна внутрішнього згоряння та електричної енергії. Період часу, що охоплюється промисловою революцією у різних істориків коливається. Ерік Гобсбаум вважав, що вона спалахнула у Великій Британії в 1780-х роках і не була повною мірою відчутна до 1830-х або 1840-х років, а Томас Ештон вважав, що це сталося приблизно між 1760 і 1830 роком.
Д/З: пар.19, пер.презент.,відео
03.04
ТЕМА: УКРАЇНА В ПОДІЯХ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ. ПОВСТАННЯ ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ
1708 р.
| Похід шведського короля Карла ХІІ на Москву через Україну. |
1708 р., жовтень
| Початок антиколоніального повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії. |
1708 р., листопад
| Зруйнування московськими військами гетьманської столиці Батурина. Обрання гетьманом І.Скоропадського. |
1709 р., березень
| Перехід на бік І.Мазепи запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом К.Гордієнком. |
1709 р., травень
| Зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами. |
1709 р., 27 червня
| Полтавська битва. |
Повстання Палія (Паліївщина) — козацько-селянське повстання під проводом Фастівського полковника Семена Палія в 1702—1704 рр.
В 1699 році сейм Речі Посполитої прийняв рішення про ліквідацію козацтва на підпольській Україні. 1702 р. представники української шляхти, козаків, міщан та духівництва ухвалили на нараді у Фастові підняти антипольське повстання. У червні того ж року воно розпочалося збройними виступами на Поділлі та Брацлавщині й невдовзі охопило Київщину і Волинь.
Окрім Палія повстанців очолили Самійло Самусь та Захар Іскра. Восени повстанці захопили Білу Церкву, Немирів, Бердичів, Бар
та інші міста. 1703 р. війська Речі Посполитої, здолавши опір
українських повстанців, установили контроль над Поділлям та
Брацлавщиною, але Київщина залишалася під владою повстанців. 1704 р. гетьман Іван Мазепа з українським військом перейшов на Правобережжя і встановив контроль над Київщиною та сусідніми територіями.
Наслідки Полтавської битви (визначити самостійно)
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-ukraina-v-podiah-pivnicnoi-vijni-49153.html
Д/З: пар28, перегл. відео та презентацію, тести:https://naurok.com.ua/test/47-ukra-na-v-podiyah-pivnichno-viyni-povstannya-getmana-ivana-mazepi-proti-moskovi-35963.html
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: ЛІВОБЕРЕЖНА ГЕТЬМАНЩИНА В КІНЦІ XVII СТ.
Адміністративнотериторіальний устрій Лівобережної Гетьманщини.
У другій половині ХVІІ ст. територія Гетьманщини неодноразово змінювалася, але незмінним залишався полковосотенний устрій. По смерті Б. Хмельницького у Гетьманщині після обрання І. Виговського утверджується республіканська форма правління, яка вже незабаром стає республіканськоолігархічною. Змінюється також і форма державного устрою. У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворюється на нестійке об’єднання (конфедерацію), що складається з Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини і Запорожжя. У першій половині 70-х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було ліквідовано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана. Таким чином, започаткований Б. Хмельницьким устрій зберігся лише на Лівобережній Гетьманщині, а також частково поширився на новоосвоєні землі Слобідської України. На Лівобережжі існувало 10 полків, які, у свою чергу, поділялися на сотні.
Органи влади
Соціальний устрій
Іван Степа́нович[1] Мазе́па (Коледи́нський)[2] (20 березня [2 ] 1639, Мазепинці або ж, за іншими даними, 29 серпня [11 вересня] 1639, Біла Церква[3] — 21 вересня [2 жовтня] 1709[4] за іншими джерелами, у ніч з 21 на 22 вересня[5], Варниця) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704)[6] і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709)[7]. Князь Священної Римської імперії (1707—1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини.
Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Кавалер орденів Андрія Первозваного (1700) і Білого Орла (1705). Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року підтримав бік шведів. Після поразки під Полтавою вимушений був переселитись до Молдовського князівства.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-getmanschina-v-chasi-ivana-mazepi-164932.html
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-getmanschina-v-chasi-ivana-mazepi-164932.html
Д/З: пар.27, перегл. відео та презентацію
01.04 (8-А кл.)
30.03 (8-Б кл.)
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
9 цікавих фактів про Османську Імперію
Османська
Імперія – могутня держава, що існувала на політичній карті світу понад
шість століть. На початку 20-го століття Імперія була реорганізована, і
нині вона відома нам, як Туреччина. Але довгі століття історії не
пройшли даром, зробивши Туреччину країною з найбільшою кількістю
історичних пам’яток в світі. Не дивно, що мільйони людей щороку
приїжджають сюди не тільки за пляжним відпочинком, але і для того, щоб
ознайомитися зі спадщиною Османської Імперії.
Цікаві факти про Османську Імперію
В
імперії існував досить дивний звичай, що стосується приведення смертних
вироків у виконання. Якщо на смерть було засуджено високопоставлена
особа, воно могло кинути виклик катові і спробувати пробігти певну
відстань швидше ката, таким чином зберігши своє життя. Правда, зазвичай
все одно молоді та витривалі кати бігали швидше товстих і розпещених
чиновників.
Османський султан Мехмед Другий не тільки вбив усіх
своїх братів, щоб уникнути конкуренції за престол, але і прийняв закон,
згідно з яким кожен майбутній султан був зобов’язаний вбивати всіх своїх
братів. Закон проіснував дві сотні років, поки інший султан не замінив
вбивство на довічне тюремне ув’язнення.
Султан
Селім Грозний прославився тим, що за найменші провини стратив великого
візира, фактично що був другою особою в Османській Імперії. При цьому
султана візири змінювалися так часто, що вони взяли в звичку завжди
носити з собою заповіт.
Гарем деяких султанів Османської Імперії
включав в себе більше двох тисяч жінок. До речі, за один-єдиний
необережний погляд, кинутих на султанських дружин або наложниць,
покладалася страта.
Столиця Імперії Османа ніколи не змінювалася –
це було місто Константинополь, пізніше перейменований в Стамбул, який
нині є столицею Туреччини (див. Цікаві факти про Туреччину).
В
Османській Імперії все немусульмани платили додаткові податки грошима
або дітьми, які віддавалися на навчання людям султана, щоб в майбутньому
поповнити ряди його особистої гвардії.
Мусульманин, який перейшов
в іншу віру, в Османській Імперії карався смертною карою. Послідовники ж
інших релігій могли легко прийняти іслам, це навіть заохочувалося
султаном.
Півмісяць став одним з основних символів ісламу саме за часів розквіту Османської Імперії.
У
16-17 століттях Османська Імперія прославилася своїми тюльпанами, які
активно культивувалися в цих краях і звідси поширювалися по інших
країнах.
Цікаві факти про
Османську імперію
Чи знаєте ви щось цікаве про Османську імперію? Цікава інформація про
Османську імперію для дітей і дорослих зібрана в цій статті.
Цікаві факти про Османську імперію
Османська імперія була однією з найбільших імперій світу,
проіснувала 406 років ( 1492-1898).
2. Для того, щоб уникнути подальшої ворожнечі між сім’ями, в Османській
Імперії (1299-1923) тривалий час султанам було дозволено вбивати своїх
братів
3. До 1790 року, загальна площа Османської імперії досягла – 20000000
км2 (це більше площі Росії) і мала 6 % населення Землі (60 млн осіб).
4. Під час розквіту Османської імперії, в неї входили Люксембург,
Нідерланди, Бельгія, значна частина Італії, землі в Німеччині та
Франції, колонії в Африці, Азії і Океанії, а також великі території в
Північній і Південній Америці.
Причина простатита раскрыта! Никогда невздумайте трогать ...
5. Османська імперія зберегла свою гегемонію в Америці до 19 століття.
6. Пуерто-Ріко, Іспанська Ост-Індія, Куба залишалися під контролем
Османської імперії до кінця 19 століття, поки вони не здобули
незалежність.
7. У 1899 році, тихоокеанські острови Османської імперії були продані
Німеччині.
8. На початку 20 століття, під владою Османської імперії залишалися
Африканські країни: Іспанське Марокко, Іспанська Гвінея і Іспанська
Сахара.
9. Зараз, Іспанії належати Канарські острови і два північноафриканські
узбережжя – Сеута і Мелілья.
10. Столиця Османської імперії змінювалася не раз :
Толедо (1492-1561)
Мадрид (1561-1601)
Вальядолід (1601-1606)
Мадрид (1606-1898)
11. Грошовими одиницями Османської імперії були – реал (використовувався
з 14 до 17 століття ) і песета (з 1869 до 2002 року).
османська імперія12.Прапор і герб Османської Імперії.
13. Поряд з кріпосним правом існувало і справжнє рабство: раби
використовувались переважно як домашня прислуга, рабині — як наложниці в
гаремі.Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-osmansku-imperiyu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Цікаві факти про
Османську імперію
Чи знаєте ви щось цікаве про Османську імперію? Цікава інформація про
Османську імперію для дітей і дорослих зібрана в цій статті.
Цікаві факти про Османську імперію
Османська імперія була однією з найбільших імперій світу,
проіснувала 406 років ( 1492-1898).
2. Для того, щоб уникнути подальшої ворожнечі між сім’ями, в Османській
Імперії (1299-1923) тривалий час султанам було дозволено вбивати своїх
братів
3. До 1790 року, загальна площа Османської імперії досягла – 20000000
км2 (це більше площі Росії) і мала 6 % населення Землі (60 млн осіб).
4. Під час розквіту Османської імперії, в неї входили Люксембург,
Нідерланди, Бельгія, значна частина Італії, землі в Німеччині та
Франції, колонії в Африці, Азії і Океанії, а також великі території в
Північній і Південній Америці.
Причина простатита раскрыта! Никогда невздумайте трогать ...
5. Османська імперія зберегла свою гегемонію в Америці до 19 століття.
6. Пуерто-Ріко, Іспанська Ост-Індія, Куба залишалися під контролем
Османської імперії до кінця 19 століття, поки вони не здобули
незалежність.
7. У 1899 році, тихоокеанські острови Османської імперії були продані
Німеччині.
8. На початку 20 століття, під владою Османської імперії залишалися
Африканські країни: Іспанське Марокко, Іспанська Гвінея і Іспанська
Сахара.
9. Зараз, Іспанії належати Канарські острови і два північноафриканські
узбережжя – Сеута і Мелілья.
10. Столиця Османської імперії змінювалася не раз :
Толедо (1492-1561)
Мадрид (1561-1601)
Вальядолід (1601-1606)
Мадрид (1606-1898)
11. Грошовими одиницями Османської імперії були – реал (використовувався
з 14 до 17 століття ) і песета (з 1869 до 2002 року).
османська імперія12.Прапор і герб Османської Імперії.
13. Поряд з кріпосним правом існувало і справжнє рабство: раби
використовувались переважно як домашня прислуга, рабині — як наложниці в
гаремі.Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-osmansku-imperiyu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Цікаві факти про
Османську імперію
12 цікавих фактів про Османську імперію
Османська імперія існувала в період 1299-1923 рр.
Держава також була відома під такими іменами, як Оттоманська імперія
і Оттоманська Порта.
Найвищий пік розвитку Османської імперії припав на 16-17 століття.
В імперії діяв цікавий звичай, щодо смертної кари. Коли вирок
виносився якомусь чиновнику, той міг кинути виклик своєму катові – в
бігу за життя. Якщо чиновник пробігав певну дистанцію швидше ката, то
він отримував помилування. Однак ситі та недолугі слуги народу вкрай
рідко випереджали молодих катів.
Османський султан Мехмед 2 в боротьбі за престол не тільки вбив усіх
своїх братів, а й прийняв закон, згідно з яким кожен майбутній султан
повинен був вбивати всіх своїх братів. Цікавий факт, що даний закон діяв
протягом двох століть, поки інший султан не замінив вбивство на довічне
ув’язнення в темниці.
Деякі султани Османської Імперії мали гарем, який складався з 2000
дівчат.
Протягом всього часу столицею Османської Імперії був
Константинополь, пізніше перейменований в Стамбул. До слова, сьогодні
Стамбул є столицею Туреччини.
Релігією Османської імперії був іслам суннітського толку. У 1514 р.
султан Селім 1 влаштував масову різанину шиїтів, яких він вважав
єретиками. В результаті було вбито близько 40 000 чоловік.
Мусульманин перейшовший в іншу віру, в Османській Імперії був
засуджений до смерті. При цьому мусульманином міг стати будь-який
бажаючий, що навіть заохочувалося вищою владою.
Чи знаєте ви, що півмісяць став одним з основних символів ісламу
саме в епоху Османської Імперії?
Девіз імперії: «Вічна держава».
У 16-17 століттях Османська Імперія славилася своїми тюльпанами, які
з часом поширювалися по інших країнах....
Цікаві факти про
Османську імперію
12 цікавих фактів про Османську імперію
Османська імперія існувала в період 1299-1923 рр.
Держава також була відома під такими іменами, як Оттоманська імперія
і Оттоманська Порта.
Найвищий пік розвитку Османської імперії припав на 16-17 століття.
В імперії діяв цікавий звичай, щодо смертної кари. Коли вирок
виносився якомусь чиновнику, той міг кинути виклик своєму катові – в
бігу за життя. Якщо чиновник пробігав певну дистанцію швидше ката, то
він отримував помилування. Однак ситі та недолугі слуги народу вкрай
рідко випереджали молодих катів.
Османський султан Мехмед 2 в боротьбі за престол не тільки вбив усіх
своїх братів, а й прийняв закон, згідно з яким кожен майбутній султан
повинен був вбивати всіх своїх братів. Цікавий факт, що даний закон діяв
протягом двох століть, поки інший султан не замінив вбивство на довічне
ув’язнення в темниці.
Деякі султани Османської Імперії мали гарем, який складався з 2000
дівчат.
Протягом всього часу столицею Османської Імперії був
Константинополь, пізніше перейменований в Стамбул. До слова, сьогодні
Стамбул є столицею Туреччини.
Релігією Османської імперії був іслам суннітського толку. У 1514 р.
султан Селім 1 влаштував масову різанину шиїтів, яких він вважав
єретиками. В результаті було вбито близько 40 000 чоловік.
Мусульманин перейшовший в іншу віру, в Османській Імперії був
засуджений до смерті. При цьому мусульманином міг стати будь-який
бажаючий, що навіть заохочувалося вищою владою.
Чи знаєте ви, що півмісяць став одним з основних символів ісламу
саме в епоху Османської Імперії?
Девіз імперії: «Вічна держава».
У 16-17 століттях Османська Імперія славилася своїми тюльпанами, які
з часом поширювалися по інших країнах.
Це були найцікавіші факти про Османську Імперію. Якщо вам сподобалася ця
стаття – поділіться нею з друзями....
Цікаві факти про
Османську імперію
12 цікавих фактів про Османську імперію
Османська імперія існувала в період 1299-1923 рр.
Держава також була відома під такими іменами, як Оттоманська імперія
і Оттоманська Порта.
Найвищий пік розвитку Османської імперії припав на 16-17 століття.
В імперії діяв цікавий звичай, щодо смертної кари. Коли вирок
виносився якомусь чиновнику, той міг кинути виклик своєму катові – в
бігу за життя. Якщо чиновник пробігав певну дистанцію швидше ката, то
він отримував помилування. Однак ситі та недолугі слуги народу вкрай
рідко випереджали молодих катів.
Османський султан Мехмед 2 в боротьбі за престол не тільки вбив усіх
своїх братів, а й прийняв закон, згідно з яким кожен майбутній султан
повинен був вбивати всіх своїх братів. Цікавий факт, що даний закон діяв
протягом двох століть, поки інший султан не замінив вбивство на довічне
ув’язнення в темниці.
Деякі султани Османської Імперії мали гарем, який складався з 2000
дівчат.
Протягом всього часу столицею Османської Імперії був
Константинополь, пізніше перейменований в Стамбул. До слова, сьогодні
Стамбул є столицею Туреччини.
Релігією Османської імперії був іслам суннітського толку. У 1514 р.
султан Селім 1 влаштував масову різанину шиїтів, яких він вважав
єретиками. В результаті було вбито близько 40 000 чоловік.
Мусульманин перейшовший в іншу віру, в Османській Імперії був
засуджений до смерті. При цьому мусульманином міг стати будь-який
бажаючий, що навіть заохочувалося вищою владою.
Чи знаєте ви, що півмісяць став одним з основних символів ісламу
саме в епоху Османської Імперії?
Девіз імперії: «Вічна держава».
У 16-17 століттях Османська Імперія славилася своїми тюльпанами, які
з часом поширювалися по інших країнах.
Це були найцікавіші факти про Османську Імперію. Якщо вам сподобалася ця
стаття – поділіться нею з друзями....
https://www.youtube.com/watch?v=nKa7qYhbPwM
https://www.youtube.com/watch?v=zVlV8qzoPsI
Д/З: пар.18
20.03
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА ТА ЗАПОРОЗЬКА СІЧ У II П ОЛ. XVII СТ.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-slobidska-ukra-na-106514.html
ІВАН СІРКО
Іва́н Сірко́ — український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок.
Народження: 1605, Брацлавське воєводство
Місце поховання: 1967
https://www.youtube.com/watch?v=zJKvjugFz3I
Д/З: пар.26
19.03
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ:
Руїна: причини, ознаки, наслідки.
.
Якого гетьмана і чому називають "сонцем Руїни"?
Доба Руїни
(1657 -1676) була надзвичайно важким періодом
для України, тому що після смерті Богдана
Хмельницького здобутки
часів визвольної війни були значною
мірою втрачені. Почалась боротьба за
владу між представниками козацької
верхівки, поділ України та втручання у
її внутрішні справи іноземних держав
(Московії, Речі Посполитої, Туреччини),
тому саме цей час народ втратив віру
створити свою державу та зазнав багатьох
страшенных
людських,
матеріальних та духовних
втрат.
У
часи Руїни при влади було багато
гетьманів: Юрій Хмельницький, Іван
Виговський, Іван Самойлович, Лівобережні
гетьмани:Іван Брюховецький, Дем'ян
Многогрішний та Правобережні:Павло
Тетеря, Петро Дорошенко. Всі вони були
талановитими козаками, але більшість
з них не боролася за права рідної землі,
бо ставила державні інтереси вище від
кланових та особистих. Відсутність
загальнонаціонального лідера та боротьба
за гетьманську владу між різними
політичними силами, слабкі державницькі
традиції, низький рівень політичної
свідомості українців,
соціальне
розшарування (небажання селян та простих
козаків коритися шляхті та козацькій
еліті) - це все перешкоджало зміцненню
та возз’єднанню України.
Нове
становище, що склалося після укладення
Андрусівського перемир’я, вимагало
від українства згуртованості у
відстоюванні власних інтересів. Для
проведення такої лінії потрібна була
сильна особистість, тому новим гетьманом
став Петро Дорошенко (1665 – 1676). Серед
провідників козацької держави тієї
доби постать гетьмана П. Дорошенка є
найяскравішою.
Дорошенко
виявився дуже хоробрим та здібним
полководцем, а також розумним політиком.
Він був патріотом України, тому хотів
навести в ній лад, оборонити від ворогів
та об’єднати її, саме тому його прозвали
«сонцем доби Руїни». Гетьман дбав про
людей та проявляв увагу до простого
народу –
він часто скликав загальні ради, на яких
питав думку населення,
щодо важливих політичних питань.
Також заслуговує поваги розуміння
гетьманом необхідності надійної збройної
сили – він створив постійне 20-тисячне
військо відданих йому відчайдух. Протягом
свого гетьманування Петро Дорошенко
брав участь у ряді воїн, як з Польшею,
та з Московією: російсько-польській
війні (1654 -1667 рр.) українсько-польській
війні (1666-1671рр.), українсько-московській
війні (1665 -1676 рр.), польсько-турецькій
війні (1672-1676 рр.).
Гетьман
боровся за
незалежну Україну в її етнографічних
межах.
Він був поборником ідеї сильної,
самостійної, соборної України.
Незважаючи на його помилки і невдачі,
він був справжньою особистістю, поважав
народ та ніколи не мав бажання отримати
особисту вигоду, ним керували щирість
та відкритість простому народові. Саме
за все це люди і прозвали його «сонцем
доби Руїни»
https://vseosvita.ua/library/urok-prezentacia-tema-ruina-98888.html
Д/З: заповніть у зошиті узагальнюючу таблицю «Руїна: причини і наслідки», використавши попередній матеріал
ПЛАН |
ХАРАКТЕРИСТИКА |
Передумови | |
Причини | |
Особливості Гетьмани |
|
Наслідки |
18.03
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: ПОЯВА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Утворення Російської імперії
Перший російський імператор Петро I
зробив цілий ряд реформ. Ним була проведена реформа державного
управління, модернізації армії, був створений військовий флот, була
здійснена реформа церковного управління, спрямована на ліквідацію
автономної від держави церковної юрисдикції та підпорядкування
російської церковної ієрархії Імператору. Також була здійснена фінансова
реформа, робилися заходи з розвитку промисловості та торгівлі.
У 1701–1721
роках були відкриті артилерійська, інженерна та медична школи в Москві,
інженерна школа та морська академія в Петербурзі, гірські школи при
Олонецьких та Уральських заводах. Для солдатських дітей були відкриті
гарнізонні школи, для підготовки священиків створена мережа духовних
шкіл у 1721 році.
Петром були створені нові друкарні, в яких за 1700–1725 рр. було
надруковано 1312 найменувань книг (у два рази більше, ніж за всю
попередню історію російського книгодрукування)[1]
Реформи, проведені Петром I, торкнулися не лише політики та
економіки, але також і мистецтва. Петро запрошував іноземних митців у
Російську імперію та одночасно посилав талановитих молодих людей
навчатися «художества» за кордоном. У другій чверті XVIII ст. «петровські пенсіонери» стали повертатися до Російської імперії, привозячи з собою новий художній досвід.
Петро намагався змінити становище жінки в російському суспільстві. Він спеціальними указами (1700, 1702 і 1724
років) заборонив насильницьке видання заміж і одруження. Пропонувалося,
щоб між заручинами та вінчанням був не менш ніж шеститижневий період,
«щоб наречений та наречена могли розпізнати один одного». Якщо ж за цей
час, говорилося в указі, «наречений нареченої не захоче взяти, або
наречена не захоче йти за нареченого заміж», як би на тому не наполягали
батьки, «у тому бути свободи».[2]
30 серпня 1721 року між Московським царством та Шведською імперією був укладений Ніштадтський мир, за яким Росія отримувала вихід у Балтійське море, приєднала територію Інгрії, частину Карелії, Естляндію
та Ліфляндію. В результаті Московське царство перетворилося у велику
європейську державу, а Петро I прийняв від Сенату титули «Великий» та
«Батько Вітчизни», його проголосили імператором, а Московію —
Всеросійською імперією
Тестові завдання
1. Судебником у Московській державі називали...
A) збірник законів.
Б) рекомендації для суддів.
B) укази царя.
Г) збірник судових рішень земських соборів.
2. Яка королівська династія припинила існування у Польщі зі смертю Сигізмунда II Августа?
A) Гедиміновичів;
Б) Валуа;
B) Вазів;
Г) Ягеллонів.
3. Якій події історії Росії присвячено зображений на фото пам’ятник у центрі Москви?
A) приєднання Казанського і Астраханського ханства;
Б) Смута;
B) Лівонська війна;
Г) Опричнина.
4. Який московський цар першим почав називатися: «Божою
Милістю Великий Государ, Цар і Великий князь Всея Великої і Малої Русі
Самодержець»?
A) Іван IV Грозний;
Б) Борис Годунов;
B) Михайло Романов;
Г) Олексій Романович.
5. У результаті якої події Польща і Литва об’єдналися у Річ Посполиту?
A) Кревська унія;
Б) Городельська унія;
B) Віл енська унія;
Г) Люблінська унія.
6. У якому році Московська держава стала Російською імперією?
А) 1654 р.;
Б) 1686 р.;
Б) 1700 р.;
Г) 1721р.
7. У період правління якого московського царя існувала «опричнина»?
A) Івана III;
Б) Івана IV;
B) Басилія ІII;
Г) Бориса Годунова.
8. Інтервенції з боку яких держав зазнала Московська держава під час «Смути»?
A) Англії та Франції;
Б) Австрії та Пруссії;
B) Польщі та Швеції;
Г) Туреччини та Польщі.
9. Яка із вказаних держав не була знищена в результаті походів московського царя Івана IV у другій половині XVI ст.?
A) Астраханське ханство;
Б) Лівонський орден;
B) Кримське ханство;
Г) Казанське ханство.
10. Хто в Османській імперії носив титул халіфа?
A) правитель держави — султан;
Б) голова уряду»
B) командувач військ;
Г) командувач яничарів.
11. За якого правителя Османська імперія досягла найбільшої могутності?
A) Селіма І Грізного;
Б) Сулеймана І Пишного;
B) Османа II;
Г) Мехмеда IV
12. На території якої держави діяли повстанські загони гайдуків?
A) Речі Посполитої;
Б) Московської держави;
B) Священної Римської імперії;
Г) Османської імперії.
Д/з: пар.21, письм. тести
16.03
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО
Московське царство в XVI - XVII ст.
XVI ст. для Московської держави стало періодом
територіального зростання і становлення абсолютної монархії у формі
самодержавства. Населення Московії на початку XVI ст. становило близько 9
млн жителів, а самої Москви - близько 50 тис. Унаслідок територіальних
надбань здійснених за правління Василія ІІІ (1505-1533 рр.) Московське
царство стало найбільшою державою тогочасної Європи.
Суперечливим за змістом і результатами був період
правління першого московського царя Івана IV (1533-1584 рр.). Реформи,
здійснені ним у 50-х рр. XVI ст., ослабили боярство, зміцнили владу
царя, посилили централізацію країни і вплив дворянства. Проте за
жорстокість і тиранію він отримав прізвисько Грозного.
Зовнішня політика Московської держави за Івана IV
набула експансіоністського характеру. Ядро державної території Московії,
що сформувалося до XVI ст. знаходилось осторонь світових торгівельних
шляхів. Тому, вона докладала активних зусиль, щоб завоювати сусідні
держави. За царювання Івана ІV Московська держава підкорила Сибірське,
Казанське й Астраханське ханства. Чотирьохрічна війна з Кримським
ханством жаданого успіху не принесла. Метою Лівонської війни 1558-1583
рр. була боротьба Івана IV за загарбання Прибалтики і вихід до
Балтійського моря. Тривала і виснажлива війна закінчилася для
Московської держави поразкою.
Наприкінці XVI - на початку XVIІ ст. Московську державу
охопила тяжка криза, що увійшла в історію як Смутні часи (1598-1613
рр.). У цей період держава опинилася на межі загибелі, і лише завдяки
рішучим діям народних проводирів змогла вистояти і зберегти свою
незалежність. Смутні часи завершилися переходом московського престолу до
династії Романових, що її правління тривало від 1613 до 1917 р.
Засновником династії став Михайло Романов (1613-1645 рр.).
Доба правління Олексія Михайловича (1645-1676 рр.) у
Московській державі стала періодом завершення формування самодержавства.
Зокрема, він перший серед московських правителів став титулуватися
"Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь всея Великої і Малої
Русі Самодержець".
Важливою історичною подією правління Олексія
Михайловича стало прийняття під його зверхність Української козацької
держави. Проте війна, розпочата Московською державою проти Речі
Посполитої, нібито задля визволення православного українського народу,
завершилася розчленуванням України та її поділом між обома державами. Це
було закріплено Андрусівським перемир'ям 1667 р. та підтверджено
"Вічним миром" 1686 р.
В другій половині XVIІ ст. Московську державу охопило
одне з найбільших в її історії селянських повстань під проводом Степана
Разіна (1667-1671 рр.). Ціною великих зусиль його було придушено.
Д/з: пар.20
13.03
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: ГЕТЬМАНСТВО І.САМОЙЛОВИЧА. ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА В ОСТ. ЧВЕРТІ XVII СТ.
Іван Самойло́вич (? — 1690) — гетьман Війська Запорозького, політичний та військовий діяч, реформатор, очільник Гетьманщини Лівобережної України та «Обох боків Дніпра» (від 1674 року). Намагався приєднати до козацьких територій Слобожанщину, але невдало. Закінчив своє життя у засланні внаслідок змови князя Василя Голіцина та частини старшини на чолі з Іваном Мазепою.
Д/з: пар.25
12.03
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: Поділ Гетьманщини. Лівобережна і Правобережна Гетьманщина напр. 60 -на поч. 80 -х рр. XVIIст.
Руїна- період історії України кін. 17 ст., що відзначився розпадом укр. державності і загальним занепадом, громадянською війною.
Причини:
- відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжити справу Богдана Хмельницького після його смерті
- глибокий розкол серед української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики
- егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузькокланових та особистих
- перетворення українських теренів на об'єкт загарбницьких зазіхань Росії, Польщі, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби.
Особливості:
Деякі історики (наприклад, М. Костомаров)
пов'язують її з правлінням трьох гетьманів
— ставлеників Москви (Івана Брюховецького,
Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича)
й обмежують хронологічно 1663—1687 та
територіально — Лівобережною Україною.
Інші історики (наприклад, Б. Крупницький)
вважали, що Руїна відносилась як до
Ліво-, так і до Правобережжя і тривала
від смерті Богдана Хмельницького до
початку правління Івана Мазепи —
1657—1687.
Наслідки :
Під час Руїни Україна була поділена по
Дніпру на Лівобережну та Правобережну,
і ці дві половини ворогували між собою.
Сусідні держави (Польща, Московія,
Османська імперія) втручалися у внутрішні
справи України, й українська політика
характеризувалась намаганням підтримувати
приязні стосунки з тією чи іншою
окупаційною силою. Українську Православну
Церкву в 1686 було підпорядковано
Московському Патріархатові. Українські
лідери цього періоду були, в основному,
людьми вузьких поглядів, котрі не могли
здобути широкої народної підтримки
своїй політиці: (І. Брюховецький, М.
Ханенко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний,
С. Опара, І. Сірко, Я. Сомко, П. Суховій,
П. Тетеря). Гетьмани, які віддали всі
свої сили, щоб вивести Україну із
занепаду
Немає коментарів:
Дописати коментар