5 клас

НАВЧАЄМОСЬ ДИСТАНЦІЙНО

27.05

УРОК ПОВТОРЕННЯ

Повторити вивчені теми


20.05

УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ

Д/З: виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/start/483085 і

https://naurok.com.ua/test/start/490832 , надіслати на мою електронну адресу gorbachik1972@gmail.com або VIBER скріни сторінки з оцінюванням, а також скріни  інших письмових завдань, які вами ще не виконані ( до 25.05)

13.05

ТЕМА: ШКОЛА ТА 
ОСВІТА. ЗДОРОВ'Я. СПОРТ. ДОЗВІЛЛЯ



https://www.youtube.com/watch?v=OrBZ8yMKGm0

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-rozvitok-osviti-i-nauki-46279.html

https://www.youtube.com/watch?v=a5JDHilbJNA

https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-istorii-ukraini-v-5kl-nauka-ta-osvita-skoli-ta-universiteti-na-ukrainskih-terenah-zrostanna-roli-rozumovoi-praci-21541


https://www.youtube.com/watch?v=k4Pr4BvhnyQ

https://naurok.com.ua/prezentaciya-turbota-turbota-pro-zdorov-ya-medicina-apteki-sport-yak-kolis-provodili-vilniy-chas-44352.html

https://naurok.com.ua/prezentaciya-dozvillya-turbota-pro-zdorov-ya-kolis-i-teper-181503.html


https://www.youtube.com/watch?v=a7TyzwX-Uws


Д/З: пар.32-33, відповідати на питання, перегл. відео та презент.


06.05

ТЕМА: МІСТА ТА СЕЛА


https://www.youtube.com/watch?v=s8CeEscHjT8

https://naurok.com.ua/prezentaciya-mista-y-sela-v-minulomu-y-zaraz-173562.html

https://vseosvita.ua/library/tema-ukrainske-selo-i-misto-u-18-stolitti-171915.html

                            Українське село

Українське село.

До найдавніших і найпоширеніших в українців соціально-економічних типів сільських поселень належить село. Декілька окремих осель або груп дворів (які відомі під такими назвами, як кут, кінець, оседок, селище, село, дворище, земля, хутір), розростаючись, поступово утворювали село. Період XV XVI ст. вважають початком переходу від малодвірних поселень до багатодвірних. Цей процес відбувався повільно, і малодвірні поселення побутували ще тривалий час. Наприклад, в XVI ст. у гірських бойківських селах Корчині та Підгородцях налічувалося лише по п'ять дворів, у Розлучі сім. Довгому десять. Такі ж малодвірні поселення часто зустрічалися і в XVII ст. Зокрема, в закарпатському с. Річці у цей час було лише 4 господарства. Воловому 6, Студеному Потоці – 10. Малодвірні села не були рідкістю навіть у другій половині XVIII ст. Так, станом на 1781 р. малодвірними вважалися низка сіл Київського повіту (с. Круківщині 10 дворів, Боярці 15, Борщагівці Петропавловській 18, Гатному 28).

Мешканці села були об'єднані в сільську громаду, за якою закріплювалася певна територія, податки, обов'язки та ін. Внаслідок цього зазначений тип поселення вважався адміністративною, економічною та юридичною одиницею.

В ХІХ - на початку XX ст. українське село як певна цілісна система складалося з низки елементів: сельбища, центру, культових споруд, виробничо-побутових, культурно-освітніх об'єктів та установ.

Сельбище охоплює територію, на якій розташоване власне поселення селянські двори, головна сільська дорога (вулиця), об'єкти інфраструктури. Зазвичай воно було компактне. Виняток становлять лише села на Гуцульщині, де селянські двори були розсіяні по всій території поселення.

Центром традиційно вважалася територія поблизу церкви або приміщення громадського самоуправління. Часто ці споруди розташовувалися біля площі й разом із нею становили центр. В деяких етнографічних районах України (Бойківщині, Гуцульщині, Лемківщині) композиційне виділення центру було відсутнє, що спричинено особливостями географічного середовища.

Культова споруда церква розташовувалася переважно в центрі села поблизу дороги або зручного проїзду Часто біля неї було кладовище та резиденція священика.

До виробничо-побутових об'єктів українського села ХІХ-початку XX ст. належали кузня, млин, корчма, крамниця, громадська комора та ін.

Культурно-освітні об'єкти становили початкові школи (церковно-парафіяльні й державні), а також громадські організації. Наприкінці XIX початку XX ст. на західних землях України набули поширення хати-читальні, які організовувала "Просвіта". Хата-читальня споруджувалася за кошти сільської громади і становила своєрідний клуб, осередок народного дозвілля.

У процесі історичного розвитку соціально-економічні типи сільських поселень українців змінювалися під впливом різноманітних чинників: географічного розташування, наявності жвавих торговельних шляхів, торгівлі, зростання чисельності населення, промислового виробництва.

Нерідко поселення, які мали великі земельні угіддя, ділилися і на неосвоєних землях (часто на так званих "неужитках") виникали нові села. Поселенці тимчасово звільнялися феодалом або державою від повинностей. У західному регіоні України села, які виникали в такий спосіб, називали волями, а в східних – свободами, слободами. Так зберігалася матірна назва села з відповідним додатком: с. Висоцьке і с. Воля Висоцька (Львівської обл.); с. Кухарі і с. Слобода Кухарська (Київської обл.).

За сприятливих обставин окремі села перетворювалися на містечка (Великий Березний на Закарпатті, Борислав у Галичині та ін.), хоча подекуди мав місце і зворотний процес: окремі містечка внаслідок низки причин (розвитку залізничного транспорту, занепаду промислів і торгівлі тощо) деградували в села (Стара Сіль, Сможе, Ляшки Муровані в Галичині та ін.).

Проведена у 30-40-х роках XX ст. насильницька колективізація спричинила істотні зміни в структурі українського села: закриті, а згодом і знищені храми, поява колгоспів, МТС тощо. Поступово ліквідовувалися хутори і присілки, мешканців яких проти їхньої волі зганяли до сіл. Окремі найкрупніші присілки перетворювалися на села. Радянська політика так званих "неперспективних сіл" призвела до спустошення та занепаду сотень і тисяч українських сільських поселень, котрі в недалекому минулому вражали чужоземців своєю мальовничістю, охайністю та заможністю. "Неперспективне" селянство, залишившись без землі, засобів виробництва, позбавлене елементарної опіки держави (будівництва доріг, шкіл та інших об'єктів інфраструктури), почало залишати прадідівські оселі й вирушило у пошуках кращої долі до міста. На сучасному етапі перед незалежною Українською державою постає нелегке завдання – відродження села.

Д/З: пар.31, перегл. відео та презент., завд.3(1,2) ст.169 письмово (намалюйте експонат, який би ви хотіли зберегти для нащадків в зошиті і кількома реченнями поясніть чому), скрін виконаної роботи надішліть на мою електронну пошту

29.04

ТЕМА: ПРАЦЯ І ГОСПОДАРСТВО: КОЛИСЬ І СЬОГОДНІ

https://www.youtube.com/watch?v=G4ddoN3jNDo

https://www.youtube.com/watch?v=FVINrUALXg

https://www.youtube.com/watch?v=KqV0P7Pc7Co

https://www.youtube.com/watch?v=38_lud6-HFI

https://www.youtube.com/watch?v=A5FfBlWIW9A

https://www.youtube.com/watch?v=iEOpEgAAFEg

Д/З: пар.30, перегл. відео, питання I.1 ст.164 письмово, всі інші-усно


22.04

УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Д/З: виконати тести за посиланням  https://naurok.com.ua/test/start/4883, надіслати на мою електронну адресу gorbachik1972@gmail.com скріни сторінки з оцінюванням, а також скріни родинного дерева та інших письмових завдань.

15.04

ТЕМА: НАУКОВЕ ТА МИСТЕЦЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ МИНУЛОГО

https://www.youtube.com/watch?v=BhuWhgS_HlA

https://gdz4you.com/prezentaciyi/ukrayinska-literatura/lesya-ukrayinka-3919/







https://naurok.com.ua/prezentaciya-istorichni-praci-pro-ukra-nu-ta-hni-avtori-5-klas-42924.html







Д/З: пар.29, перегл. відео та презентацію, тести на повт.(усно):https://naurok.com.ua/test/doslidniki-istori-3363.html



08.04

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ІСТОРІЯ РОДИНИ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОДИННОГО ДЕРЕВА

     Зразки родинного дерева

 

https://naurok.com.ua/prezentaciya-moe-rodove-derevo-20304.html 

Д/З: пар. 28, перегл. відео та презентацію, укласти родинне дерево


01.04

ТЕМА: ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

  Дослідників рідного краю називають краєзнавцями. Чим же займаються краєзнавці?
  Краєзнавство — це група наукових дисциплін, кожна з яких використовує свої способи та засоби дослідження. Але мета цих досліджень спільна — наукове пізнання неповторної частинки Батьківщини — окремого краю. Край —це  історичний регіон, якась адміністративно-територіальна одиниця — область, район, або населений пункт з його околицями. Предметом краєзнавства є природа, населення та господарство, культура і минуле. Краєзнавчими дослідженнями можуть займатися окремі люди та цілі установи й організації. Краєзнавчу роботу провадять музеї, товариства, гуртки тощо.

  Існують різні напрями краєзнавства. Історичне краєзнавство — це дослідження історії рідного краю. Воно є, водночас частиною загального краєзнавства та окремою галуззю історичної науки. Завдання історичного краєзнавства: а) досліджувати історичні події, які відбулися на території краю, місцеві пам’ятки історії й культури; б) поширювати історичні знання про рідний край, зокрема викладати історію рідного краю.                                                             Місцева історія, на відміну від національної та світової, більш конкретна та детальна. Зазвичай, щоб виконати краєзнавче дослідження, історику недостатньо археологічних знахідок, місцевої преси та архівних матеріалів. Він мусить спілкуватися з людьми, просити дозволу на ознайомлення з сімейними архівами, фотоальбомами, кіно- і відеоматеріалами, зібрати свідчення очевидців, використати власні спостереження. Йому знадобляться знання про походження місцевих топонімів, дослідження фольклористів та етнографів.                                        Тематика краєзнавчих досліджень теж доволі різна. Є роботи, присвячені історії рідного краю загалом або його історії в окрему епоху, а є історичні дослідження вулиць, громадських та приватних споруд, пам’ятних місць, життєписи відомих земляків та дослідження сімейної історії, родоводи. З таких історій, як із цеглинок, хороший дослідник зводить будівлю історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=s3LtSvyypNQ

Миха́йло Сергі́йович Груше́вський (29 вересня 1866, Холм, Російська імперія — 26 листопада 1934 або 24 листопада 1934, Кисловодськ, СРСР) — український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, дійсний член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), автор понад 2000 наукових ПРАЦЬ.


https://naurok.com.ua/prezentaciya-mihaylo-grushevskiy---batko-ukra-nsko-istori-89201.html

Д/З: проч. пар. 26, перегл. відео і презентацію, письм. виконати завд. III(1,2) ст. 146 (на окремому листку).

18.03 

ТЕМА: ЛІТОПИСЦІ УКРАЇНСЬКОЇ  ІСТОРІЇ

Які згадки про минуле нам залишили літописці?

1. ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ «ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ»

Збиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за часів Русі-України. Історичні твори того часу називаються літописами.

Варто запам’ятати!(записати в зошит і вивчити на пам'ять)

Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками літами). Традиції літописання почали формуватися в Україні з часів виникнення писемності. Літописи створювали в усіх великих містах України-Русі: Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших.

Літописці ретельно збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. За допомоги давньоруських літописів можна отримати уявлення про політичне, релігійне життя, діяльність київських та інших князів. Цінним є те, що автори літописів уміщували в тексти історичні документи, що не дійшли до нашого часу. Наприклад, угоди київських князів з Візантією початку Х ст.

Фрагмент сторінки літопису

1. До якого з історичних джерел можна віднести запропоновану ілюстрацію?

2. Подумайте, яку історичну подію зображає мініатюра літопису.

3. Які елементи зображення дали змогу вам відповісти на запитання?

4. Поставте запитання, за допомогою яких можна скласти розповідь про історичну подію, зображену в мініатюрі.

Діємо: практичні завдання 

 Міні-проект «Шкала часу “Дослідники історії”».Намалюйте шкалу часу та позначте на ній століття  написання літописів.

Найдавнішим літописним твором, що зберігся до нашого часу, є «Повість временних літ» («Повість минулих літ», «Повість врем’яних літ»). Роботу над текстом літопису в 1113 р.(перша пол.XII ст.) завершив легендарний монах Києво-Печерського монастиря Нестор. Головною справою свого життя він вважав книжкову справу: «Велика буває користь від учення книжного, — казав він, — книги наказують і вчать нас..., бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості...».

Над дослідженням історії рідної землі Нестор працював майже двадцять років. Протягом цього часу автор здійснив ретельну пошукову роботу. Завдяки титанічній праці Нестора над «Повістю минулих літ» побачила світ перша на українських землях історична праця, у якій послідовно висвітлено історію Русі-України від заснування Києва до 1110 року.

Тут знаходимо оповіді про діяння князів, життя різних верств суспільства, проблему захисту держави від різноманітних ворогів, історію встановлення відносин Русі-України з іншими країнами, тексти перших міждержавних угод в історії України. Наприкінці оповіді автор особливу увагу звертає на негативний вплив на державу князівських чвар і міжусобиць. Знаходимо також відомості про події в сусідніх з Руссю державах, зокрема, з Візантією.

Нестор-Літописець

Поміркуймо!

У чому полягає цінність «Повісті минулих літ» для збереження історичної пам’яті нашого народу?

Чи важливі висновки Нестора для сучасної України?

2. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ. ЛІТОПИС САМІЙЛА ВЕЛИЧКА

Про важливі події історії козацької України оповідають козацькі літописи. Особливістю цих історичних творів є те, що вони не зовсім схожі на давньоруські літописи, оскільки поєднують риси літописів, історичних повістей, щоденників, мемуарів. Найвідомішими з козацьких літописів є такі: «Літопис Самовидця», Літопис Григорія Граб’янки та Літопис Самійла Величка(XVII - XVIII ст.).

Літопис Самійла Величка вважається найвидатнішим історичним твором свого часу. Автор літопису Самійло Величко також був дуже освіченою людиною. Він навчався в Києво-Могилянському колегіумі.

Сторінки Літопису Григорія Граб’янки

Спробуйте прочитати назву літописа.

Пізнавально й цікаво

Києво-Могилянська академія (колегіум) — один з найдавніших вищих навчальних закладів України, що працював протягом 1632-1817 років. Важливу роль в історії академії відіграла Галшка Гулевичівна — заможна киянка, яка подарувала маєток для заснування монастиря і братської школи при ньому. Згодом із цієї школи виросла Києво-Могилянська академія.

Історичне дослідження Самійла Величка охоплює період козацької історії від початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до 1700 р. Літопис супроводжується портретами дев’ятьох гетьманів України. Особливістю Літопису Самійла Величка є прагнення автора залучити широке коло історичних джерел: праці іноземних дослідників, державні документи, козацькі хроніки. До того він намагався ретельно перевіряти інформацію джерел, які використовував у дослідженні.

Провідні ідеї Літопису Самійла Величка не втрачають свого значення і сьогодні.

Поштова марка із зображенням Галшки Гулевичівни

Сторінки Літопису Самійла Величка

1. Розгляньте ілюстрацію та поясніть, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела.

2. Працюючи з подальшим текстом, визначте, які ідеї цього твору важливі й у сучасній Україні. Як ви думаєте, чому?

Він доводить правомірність визвольної боротьби, засуджує антиукраїнську політику Російської імперії, гостро виступає з критикою внутрішніх чвар і міжусобиць в українському суспільстві. Важливою є позиція автора, згідно з якою він вважав козацьку державу Богдана Хмельницького правонаступницею давньоукраїнської держави із центром у Києві. Особливо високо Самійло Величко оцінював історичну роль Запорозької Січі як осередку козацької демократії та захисниці цілісності української держави. Літопис Самійла Величка справив значний вплив на подальші дослідження історії українських земель.

Пізнавально й цікаво

Самійло Величко служив у Генеральній Військовій Канцелярії за гетьмана Івана Мазепи, тому був очевидцем й учасником важливих подій. Усе життя збирав книги, документи, спогади — саме вони були основою для написання літопису.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Поясніть, що спільного між хронологією та літописами.

2. Які дослідження здійснювали українські літописці для написання своїх праць?

3. Виконайте вправу «(не)Випадкові слова»: за допомогою іменників, прикметників і дієслів усно побудуйте необхідні речення та укладіть короткий текст «Літописи».

літопис	козацькі	зберігати
Нестор	повчальні	описувати
Величко	історична

II. Обговорюємо в групі

Користуючись опрацьованими матеріалами підручника, укладіть у зошиті порівняльну таблицю.

Давньоруські та козацькі літописи
Спільне	Відмінне

III. Мислю творчо

1. Уявіть себе в ролі ученого-історика. Уважно розгляньте ілюстрації до тексту параграфа та визначте, яку інформацію про минулі часи в Україні «повідомляють» малюнки.

2. Вправа «Майстерня дослідника». Дайте назву хмаринці слів. Поставте запитання, за допомогою яких можна скласти розповідь про людей, згаданих у хмаринці слів.

https://www.youtube.com/watch?v=IK6RAUW0mL8   

https://www.youtube.com/watch?v=ao0x-U_IwFc 

Д/З: пар.25, письмово: На основі ваших знань про літописання складіть власний літопис родини, класу, школи. Оздобте його мініатюрами, світлинами, розписом

ІСТОРІЯ ЯК НАУКА

https://drive.google.com/file/d/0B0LYxemLvPj6Zk14MEpFc3d5TkE/view