ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА: РУХ ОПОРУ ТА ЙОГО ТЕЧІЇ. ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
http://moodle.mdu.in.ua/mod/page/view.php?id=5642
https://www.youtube.com/watch?v=715UQTz8rq4
https://www.youtube.com/watch?v=7gkBQgoBHkM
https://www.youtube.com/watch?v=qXea2LmE6OQ
https://www.youtube.com/watch?v=mYhwVVue9Do
https://ppt-online.org/95501
https://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/rozgortannya-ruhu-oporu-v-ukraini.html
Причини розгортання руху опору окупантам в Україні:
В Україні було дві течії Опору:
Радянська течія руху Опору
Мета:
1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників
2) відновлення радянської влади
Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - партизанські загони, з'єднання, радянське підпілля.
Основні райони дій: Сумщина, Чернігівщина, українське Полісся.
Найвідоміші командири партизанських загонів: С. Ковпак, О. Сабуров, М. Наумов, О. Федоров, Я. Мельник
Українська націоналістична течія руху Опору
Мета:
1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників
2) домогтися державної незалежності України
Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - похідні групи, підпілля ОУН, УПА та інші формування
Основні райони дій: українське Полісся, Галичина, Волинь
Керівники: А. Мельник (ОУН-М), С. Бандера (ОУН-Б), Я. Стецько
Рух антифашистського Опору в Україні (1941-1942 рр.)
Націоналістичний рух опору під проводом С. Бандери
Надавати Україні незалежність Німеччина не збиралась. Уряд Я.Стецька було розігнано окупантами. Проти ОУН гітлерівці в 1941-1942 рр. проводять масові репресії: арешти та розстріли. У вересні 1941 р. було заарештовано С Бандеру, Я.Стецька. Потім було розгромлено значну частину оунівських організацій, тисячі членів ОУН загинули, серед них були не тільки прибічники С.Бандери, але й прибічники Мельника.
Саме в цей час на Поліссі та Волині виникли перші партизанські загони українських націоналістів, які, як не дивно, спочатку, не були пов'язані з ОУН. Місцевий український діяч Тарас Бульба-Боровець сформував нерегулярну частину під назвою «Поліська Січ» (пізніше перейменовану на Українську повстанську армію) з метою очищення свого регіону від залишків Червоної армії. Коли наприкінці 1941 р. німці спробували розпустити його частину, він повів своїх бійців «у ліси», щоб воювати як із німцями, так і з більшовиками. У 1942 р. невеликі підрозділи створили на Волині члени ОУН-Б та ОУН-М, що ховалися від переслідувань фашістів.Об'єднання всіх націоналістичних загонів почалось в 1942 р. Головнокомандувачем армії, що дістала назву УПА (Українська Повстанська Армія), було призначено члена проводу ОУН-Б, високопоставленого українського офіцера з щойно розформованого загону «Нахтігаль» Романа Шухевича. Завдяки широкій та ефективній підпільній мережі ОУН УПА швидко розрослася у велику, добре організовану партизанську армію, яка захопила контроль над значними частинами Волині, Полісся, а згодом і Галичини.
Радянський рух Опору до 1942 р. також зміцнився. В Україні було створено сотні партизанських загонів, деякі з них об’єднувалися в справжні боєздатні армії, наприклад, партизанські з’єднання С.Ковпака, С.Руднєва, О.Сабурова, О.Федорова. В травні 1942 р. з метою координації дій партизанських загонів було створено Центральний штаб партизанського руху при ставці Верховного Головнокомандувача. З жовтня 1942 р. партизанські загони брали участь у бойових діях Червоної Армії. Значної шкоди фашистам завдали і підпільні організації, діяльність яких охоплювала всю територію України. За неповними даними, в радянському партизанському русі брало участь 300 тис. чоловік, в діяльності підпільних організацій – 100 тис.
◄Ковпак Сидір (1887-1967) - командир партизанського з’єднання, яке у 1944 р. було перейменовано у Першу українську партизанську дивізію ім. С.Ковпака. Партизанське з’єднання здійснило у 1941-1942 рр. рейди по Сумській, Курській і Брянській областям, у 1942-1943 - рейд у Правобережну Україну, в 1943 - Карпатській рейд.
Бойові дії на території України з липня 1942 по грудень 1943 року
◄Карта.1944-1945 рр. – завершальний етап Великої Вітчизняної війни, що закінчився визволенням України від німецько-фашистських загарбників та повною перемогою СРСР.
Основні події завершального етапу Великої Вітчизняної війни в Україні (1944 р.)
На завершальному етапі війни посилилась боротьба в тилу німецьких військ. У скрутне становище потрапив рух опору під проводом ОУН. З 1943 р. ОУН-УПА вела систематичні бойові дії проти фашистів, в результаті чого була визволена значна частина Волині та Галичини. Окупаційне командування звинуватило ОУН у зв’язках з Москвою. Насправді ОУН-УПА залишалась в ізоляції. Радянські партизани відмовились від співпраці з УПА, польська Армія Крайова прагнула відновити Польщу у довоєнних кордонах і вела проти УПА запеклу боротьбу.
ОУН-УПА в 1944-1945 рр.
Після завершення визволення від німецько-фашистських загарбників території СРСР Радянська Армія продовжили наступ. В квітні 1945 р., здійснивши переможний похід через країни Європи, радянські війська підійшли до Берліну. На початку травня Радянська Армія та армії союзників по антигітлерівській коаліції (США, Англії, Франції) завершили операцію по захопленню Берліна, що розпочалася 16 квітня.
8 травня 1945 р. Німеччина капітулювала.
9 травня було знищено останнє угрупування німецьких військ під Прагою, що чинило опір після капітуляції.
9 травня відзначається День перемоги. 24 червня 1945 року на Червоній площі в Москві відбувся урочистий Парад Перемоги.
2 вересня 1945 р. капітулювала Японія.
Другу світову війну було завершено.
Внесок українського народу в перемогу Об’єднаних Націй в Другій світовій війні
В ході війни відбулися події, які значно піднесли міжнародний авторитет України.
Україна:
|
Д/З: опрац. поданий матеріал, перегл. відео та презент.
ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА
ТЕМА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
https://www.youtube.com/watch?v=LAfp7BkeTCM
https://www.youtube.com/watch?v=OsIv5qeSlYY
УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ
між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
Цілі
Д/З: пар.4, перегл. відео та презент., виконати письмово практичну роботу і надіслати мені
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: ЗАВЕРШЕННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
ТЕМА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
https://www.youtube.com/watch?v=LAfp7BkeTCM
https://www.youtube.com/watch?v=OsIv5qeSlYY
Європе́йський Сою́з або Европе́йський Сою́з[3] (інколи «Європе́йська У́нія» або «Европе́йська У́нія», скорочення: «Євросоюз», «ЄС», «ЄУ», рідше: «Євроспільнота», «Європейська Співдружність», англ. European Union, EU) — економічний та політичний союз, що об'єднує 27 незалежних держав-членів, що розташовані в Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейської економічної спільноти (ЄЕС), які складались з шести країн у 1957 році. У наступні роки територія ЄС була збільшена за рахунок включення нових держав-членів, одночасно збільшуючи свою сферу впливу шляхом розширення політичних повноважень. У сучасному вигляді існує на основі Маастрихтського договору, підписаному 7 лютого 1992 року і чинному з 1 листопада 1993. Останній значний перегляд конституційних принципів ЄС був затверджений у Лісабонській угоді, яка набула чинності у 2009 році. Юридично в ЄС не виділено столиці, але де-факто таким є місто Брюссель, де базуються більшість інституцій Європейського союзу.
ЄС діє через систему незалежних наднаціональних інституцій та спільно узгоджених рішень держав-членів. Найважливішими інституціями ЄС є: Європейська комісія, Рада Європейського Союзу, Європейська рада, Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк та Європейський парламент, який обирається кожні 5 років громадянами Європейського Союзу.
У ЄС діє єдиний ринок через стандартизовану систему законів, що діють у всіх державах-членах. У Шенгенській Зоні (до складу якої входять 22 держави-члени та 4 держави, що не є членами ЄС) паспортний контроль відмінений. Політика ЄС спрямована на забезпечення вільного руху людей, товарів, послуг та капіталу, законодавчих актів про спільні питання справедливості та підтримки спільної торгової політики, сільського господарства, рибальства та регіонального розвитку. Єврозона (валютний союз), була заснована у 1999 році і вступила в повну силу у 2002, коли були введені в обіг монети та банкноти Євро. Станом на 2017 рік, у Єврозону входять 19 держав-членів, що використовують євро як свою національну валюту. ЄС відіграє важливу роль у спільній зовнішній та безпековій політиці. Європейський Союз має постійні дипломатичні місії по всьому світу, та офіційно представлений в ООН, Світовій організації торгівлі (СОТ), «Великій Сімці» та «Великій двадцятці».
На сьогодні, Європейський Союз займає площу 4 233 255 км2 (7-ме місце в світі), з населенням близько 445 мільйонів людей (3-тє місце).[1] Загальний номінальний валовий внутрішній продукт складає більше 17 трлн доларів США (2-ге місце), за паритетом купівельної спроможності — 21 трлн доларів США (2-ге місце). Якщо вважати ЄС країною, то за доходом на душу населення він входив би в тридцятку (якщо окремо в рейтингу враховувати країни-члени ЄС) або двадцятку (якщо не враховувати) найзаможніших країн світу (серед усіх 186 або 158 відповідно).[2] ЄС, наразі, не має власних збройних сил, але сприяє військовому співробітництву його країн-членів, більшість яких є членами НАТО. Через великий політичний і економічний глобальний вплив, Європейський Союз розглядають однією з потенційних наддержав.
між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
Цілі
1. Цим документом створюється асоціація між Україною, з однієї сторони, та Союзом і його державами-членами, з іншої сторони.
a) сприяти поступовому зближенню Сторін, ґрунтуючись на спільних цінностях і тісних привілейованих зв’язках, а також поглиблюючи зв’язок України з політикою ЄС та її участь у програмах та агентствах;
b) забезпечити необхідні рамки для посиленого політичного діалогу в усіх сферах, які становлять взаємний інтерес;
c) сприяти, зберігати й зміцнювати мир та стабільність у регіональному та міжнародному вимірах відповідно до принципів Статуту ООН i Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, а також цілей Паризької хартії для нової Європи 1990 року;
d) запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, як це визначено у Розділі IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») цієї Угоди, та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС;
e) посилювати співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод;
f) запровадити умови для дедалі тіснішого співробітництва в інших сферах, які становлять взаємний інтерес.
ПРАКТИЧНА РОБОТА:Економічні, соціальні та політичні переваги вступу до ЄС.
Д/З: пар.4, перегл. відео та презент., виконати письмово практичну роботу і надіслати мені
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
ТЕМА: ЗАВЕРШЕННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
8 травня 1945 року стало офіційною датою повалення "тисячорічного рейху", проголошеного Гітлером. У цей день керівництво Вермахту підписало акт про безумовну капітуляцію Німеччини. Тим самим Друга світова війна, яка розпочалася 1 вересня 1939 року вторгненням Німеччини до Польщі, в Європі завершилася. Вона ще кілька місяців тривала в Азії - до капітуляції Японії 2 вересня 1945 року. Згідно з оцінками істориків, ця війна забрала життя понад 60 мільйонів людей. Вигляд майже всього світу був змінений у найбрутальніший спосіб.
НАСЛІДКИ ВІЙНИ
ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ
Друга світова війна, що закінчилася в 1945 році, забрала життя більше 55 млн осіб, втрати світової економіки склали більше 4 трлн доларів. Було зруйновано більше 10 000 міст та сіл. Сільське господарство і промисловість в Європі були паралізовані нестачею особового складу та обладнання.
Політичні наслідки
Незважаючи на поразку країн Осі, які були оплотом фашизму у світі, посилювалися розбіжності між союзниками (СРСР і країнами Заходу). Почалася Холодна війна — один з наслідків Другої світової війни, в якій соціалістичний табір зазнав поразки. На територіях, де були вигнані нацистські окупанти за допомогою РСЧА, був створений пояс країн-сателітів СРСР, таких як Польща, НДР, Чехословаччина, Угорщина, Болгарія. Ці країни були «санітарним кордоном» проти Заходу. Пізніше всі ці країни увійшли до Організації Варшавського Договору.
У свою чергу, Франція, Велика Британія (втратили міжнародну вагу після Другої світової війни), а також США сформували військовий блок НАТО, до якого пізніше приєднався ряд інших держав. Таким чином, після закінчення Другої світової війни були закладені основи біполярності світу. Світ розділився на два табори — комуністичний (переважно, сателіти СРСР), а також ті держави, що підтримували капіталізм і ліберально-демократичний шлях розвитку (найчастіше сателіти країн НАТО). Відповідно, Радянський Союз і США стали наддержавами. Ці країни не могли вести відкрите військове протистояння, тому здійснювали це у вигляді втручання в локальні конфлікти. Навіть ООН, створене після закінчення Другої світової війни і покликане вирішувати всі конфлікти мирним шляхом, ніяк не могло розрядити міжнародну напруженість.
Нюрнберзький процес
Однією з найважливіших подій кінця 1940-х років став Нюрнберзький процес, де були засуджені найвизначніші нацистські діячі, такі як Герман Герінг, Рудольф Гесс, Йоахім фон Ріббентроп, Вільгельм Кейтель, Ернст Кальтенбруннер, Альфред Розенберг, Ганс Франк, Вільгельм Фрік, Юліус Штрайхер, Вальтер Функ, Яльмар Шахт, Карл Деніц , Еріх Редер, Бальдур фон Ширах, Фріц Заукель, Альфред Йодль, Артур Зейсс-Інкварт, Альберт Шпеєр, Костянтин фон Нейрат, Ганс Фріче та Мартін Борман.
Представники країн-союзників (Великої Британії, США та СРСР) вивчили документи німецьких відомств, опитували свідків злочинів нацистів і, зрештою, 1 жовтня 1946 року Міжнародний трибунал у Нюрнберзі закінчив роботу та виніс вирок підсудним: 11 з них були страчені через повішення (Ріббентроп, Кейтель, Кальтенбруннер, Розенберг, Франк, Фрік, Штрайхер, Заукель, Йодль, Зейсс-Інкварт, Борман (засуджений заочно)); 1 — Герінг — також засуджений до смертної кари, покінчив життя самогубством; 3 — засуджені до довічного ув'язнення (Гесс, Функ, Редер). Деніц, фон Ширах, Шпеєр і Нейрат отримали від 10 до 20 років тюремного ув'язнення, а Шахт, Папен та Фріче, незважаючи на протести з боку радянських суддів, були виправдані.
Щодо Круппа і Лея рішення на основному процесі так і не було прийнято: Крупп через інсульт не міг бути присутнім (хоч і був пізніше засуджений), а Лей наклав на себе руки, намагаючись уникнути відповідальності.
ПРАКТИЧНА РОБОТА: Трагедія ув'язнених у німецьких концтаборах та їх доля
Д/З:опрац. відповідний параграф, перегл. відео та презент., виконати письмово практичну роботу і надіслати мені
Немає коментарів:
Дописати коментар