Княгиня Ольга (укр.) Історія України середніх віків.

Пам'ятка для учнів

 СХЕМА АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНИХ 
                              ФАКТІВ, ПОДІЙ, ЯВИЩ
        Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
         Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
         Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
    Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
де вони проходили;
за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
який розвиток вони отримали надалі;
яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

Пам'ятні дати

Січень 2020
2 січня, четвер - День в’язня; День родоводу на Гаїті (відзначається пам'ять предків і близьких, які померли, борючись за свободу); День Берхтольда (Швейцарія, Ліхтенштейн і Ельзас. Відзначається з 14 століття, за однією версією в пам'ять про благословенного Берхтольда з абатства Енгельберг, за іншою теорією, тому що назву пов'язують з дієсловом «берхтен», що означає «ходити, просити про їжу»)
4 січня, субота - День пам'яті полеглих проти колоніальних репресій в Анголі
6 січня, понеділок - День Пате-Лао в Лаосі (в пам'ять про перемогу військово-політичної сили Патет Лао над королівським військом)
9 січня, четвер - Національний день мучеників в Панамі (Martyrs 'Day). Встановлене на згадку про події 1964 року, коли кілька панамських юнаків намагалися підняти панамський прапор в контрольованій США зоні Панамського каналу. Це призвело до збройного конфлікту між військовими США та панамськими цивільними особами
12 січня, неділя - День пам'яті в Туркменістані (День жалоби в честь загиблих 12 січня 1881 року туркмен від рук російських загарбників в битві при фортеці Геок-Тепе, поблизу Ашхабада)

Інтернет-ресурси для всіх, хто цікавиться історією

Інтерактивні плакати

www.ancient-china.net	Історія Стародавнього Китаю (англомовний сайт)
www.7wonders.synnegoria.com	Сім чудес світу
www.historic.ru	«Познаємо людину через її історію»  (енциклопедії, довідники, історичні  мапи)
www.vivl.ru	Всесвітня історія в особах
www.ostu.ru/personal/nikolaev	Історичні мапи
www.history.rin.ru	Історична інформація, мапи, цікаві факти
www.pero-maat.ru	Історія Давнього Єгипту
www.ellada.spb.ru	Історія Давньої Греції
www.ancientrome.ru	Історія Давнього Риму
www.mythology.sgu.ru/mythology/ant	Антична міфологія
www.his.1september.ru/urok	Я йду на урок історії (методичні розробки та рекомендації з викладання суспільних дисциплін)
www.tgorod.ru	Матеріали з історії середньовічного міста
www.bukvaa.narod.ru	Проект «Бібліотека хрестоносця»
www.britannica.com	Он-лайн енциклопедія «Британіка»
www.uk.wikipedia.org	Україномовна версія он-лайн енциклопедія «Вікіпедія»
history.vn.ua	Книги та підручники з історії України та всесвітньої історії
www.http://www.thehistorynet.com	Інформація з всесвітньої історії (англомовний сайт)
www.cossackdom.com	Історія українського козацтва
www.prostir.museum	Музейний простір України

Презентація "Пам’яті Героїв Крут"

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами 101 рік тому

На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.                                                      В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».                                                                 Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.                                                                 

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.                        

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.                                                           

В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.                       Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

День Соборності

22 січня у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, наша держава відзначає День соборності. Цьогоріч ми маємо 101-у річницю Акту Злуки і, власне, соборності нашої держави. Тож, далі розповідаємо, що таке соборність і як в Україні відзначають це державницьке свято.

Історія свята: як з’явилося

Що ж таке соборність  і чому вона є такою важливою для нашої держави? Соборність втілює у собі безапеляційну необхідність територіальної єдності та об’єднує ідеї неподільності і незалежності української землі. Соборність як державотворницька ідея та патріотичне переконання почала формуватися після об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Саме цю ідею мали за вектор українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Пилип Орлик. Особливо гостро питання соборності та неподільності постало у XVIII — початку XX століття, коли тогочасна Україна була поділена між Польщею, Московією, Румунією та Австро-Угорщиною.

Акт злуки і соборність

Після прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради – головного органу управління (7 листопада 1917 року) – було проголошено Українську Народну Республіку, що об’єднувала дев’ять українських губерній. А за рік після цього – у 1918 році – в Австро-Угорській імперії перемогла революція і утворилися незалежні держави: Чехословацька Республіка, Австрійська Республіка та Угорщина. Тим часом у Львові за ініціативи членів партій Західної України було створено Українську Національну Раду, а за кілька днів – офіційно проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки.                                                                                                       

Одразу після цього УНР та ЗУНР почали обговорення, як, мовляв, можна якнайкраще втілити в Україні ідею соборності. Уряд ЗУНР (Директорія) мав на меті об’єднатися з Наддніпрянською Україною, аби мати силу для боротьби проти територіальних зазіхань Польщі на українські землі.                               Однак голова УНР (Східна Галичина) Євген Петрушевич не поспішав погоджуватися на об'єднання з гетьманською Україною і прогнозував, що це загрожує УНР входженням до складу Росії.                                     

Зрештою, 1 грудня 1918 року у місті Фастів було укладено Передвступний договір, у якому йшлося про "злуку обох українських держав (УНР та ЗУНР) в одну державну одиницю" задля створення єдиної держави. За кілька днів було схвалено закон про об'єднання ЗУНР з Наддніпрянською Українською Народною Республікою у Народну Республіку. 21 січня 1919 року у    А 22 січня 1919 року о 12:00 був підписаний Акт Злуки, що і стало державним святом, на честь якого Київ прикрасили гербами та синьо-жовтими прапорами, а у церквах відправили богослужіння. Урочисте проголошення злуки пройшло на Софійській площі біля спеціально зведеної тріумфальної арки.місті Хуст Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.